США скоротили допомогу Україні на 99% — хто компенсує

Згідно з останнім розслідуванням, яке провела німецька газета Die Welt, обсяг військової допомоги з боку США для України у порівнянні з 2024 роком скоротився майже на 99%. Це оголошення викликало хвилю запитань про те, хто і яким чином зможе компенсувати утворену прогалину у постачанні озброєнь, боєприпасів та іншої критичної техніки. У статті розглядаються основні причини такого скорочення, можливі джерела компенсації та політичні наслідки для Києва і його партнерів.

Початкові дані розслідування вказують, що різке зменшення фінансування є результатом поєднання внутрішньополітичних рішень у Вашингтоні, бюджетних обмежень та зміни пріоритетів у зовнішній політиці. Для України це означає не тільки зниження кількості нових поставок, але й затримки у сервісному забезпеченні вже поставленого озброєння. Експерти вважають, що у короткостроковій перспективі найбільш вірогідними компенсаторами стануть європейські країни, міжнародні фонди та приватні ініціативи, однак ці джерела не завжди зможуть замінити обсяги, які раніше забезпечувалися США.

Причини скорочення — складне поєднання політичних, економічних і технічних факторів. На внутрішньому політичному рівні в США зросла конкуренція за бюджетні кошти, а також посилення дискусій щодо пріоритетів зовнішньої допомоги. У ряді випадків підвищена увага до власних оборонних можливостей і витрат привела до перегляду раніше анонсованих пакетів допомоги. Також роль відіграють логістичні проблеми й виробничі затримки: глобальний попит на певні види озброєнь зріс, і постачальники не завжди можуть оперативно наростити випуск.

Для України це критично: наявність боєприпасів, ремонтних комплектів і високоточної зброї визначає оперативну стійкість на фронті. Скорочення поставок підриває можливість планування операцій і змушує шукати альтернативні варіанти забезпечення.

Серед найбільш імовірних компенсаторів називають країни ЄС, Великобританію, Польщу, а також окремі держави НАТО, що мають промислові можливості для швидкого нарощування виробництва. Крім того, Україна продовжує працювати над розвитком власної оборонної промисловості та диверсифікацією постачань: від модернізації старих запасів до імпорту компонентів для локального виробництва. Частково ролі вирішують й міжнародні благодійні фонди та приватні донори — вони можуть забезпечити фінансування закупівель критичних засобів у короткі терміни.

Однак усі ці джерела мають обмеження. ЄС, хоча й готовий підтримувати Київ, сам стикається з політичними розбіжностями і бюджетними рамками, які уповільнюють прийняття рішень. Великі держави-постачальники часто мають власні внутрішні обмеження на експорт техніки або обмежені виробничі потужності. Тому повної компенсації за короткий термін досягти важко.

Скорочення військової допомоги від США може мати кілька важливих наслідків. По-перше, воно стимулює Київ до активнішої дипломатичної роботи з європейськими партнерами та посилення військової співпраці з країнами регіону. По-друге, підвищується значення самодостатності оборонного виробництва в Україні — довгострокова відповідь, яка може зміцнити незалежність у майбутньому. По-третє, такі зміни посилюють ризик політичної поляризації в країнах-донорках, де частина політиків ставитиме під сумнів доцільність подальших витрат.

Водночас експерти попереджають: навіть при значних зусиллях з боку ЄС та інших партнерів, тимчасові розриви у постачаннях можуть вплинути на перебіг бойових дій. Тому міжнародна координація і чіткі механізми надшвидкого реагування зараз стають пріоритетом для збереження стабільної підтримки України.

Підсумовуючи, розслідування Die Welt підкреслює: скорочення американської допомоги на 99% — це сигнал до переоцінки стратегії захисту, диверсифікації джерел підтримки та посилення європейської солідарності. Хто саме і в якому обсязі компенсує втрати — питання відкритого і напруженого дипломатичного і економічного процесу, від якого залежатиме безпека регіону в найближчі місяці.