Удари ЗСУ по аеродромах РФ зменшили використання авіабомб

У січні ця хвиля ударів на тлі посиленої роботи авіації і дронів істотно вплинула на тактику противника. Звітні дані свідчать: українська авіація здійснила близько 80 авіаударів по позиціях російських сил, а ударні безпілотники Сил оборони виконали понад 300 тисяч спеціальних завдань. Як наслідок, спостерігається помітне зниження використання авіабомб з боку РФ — ворог змушений змінювати методи ведення повітряної операції і переглядати логістику авіаційного застосування.

Центральним чинником цієї трансформації стало підвищення ризику для стаціонарних повітряних баз. Цілеспрямовані удари по аеродромах РФ і їх інфраструктурі створюють постійну загрозу техніці, пально-мастильним матеріалам та злітно-посадковим смугам. Внаслідок цього російські льотчики та командування змушені коригувати плани: скорочувати кількість авіаслотів для скидання бомб, відкликати частину літальних апаратів до глибшого тилу або переходити на більш «стелс-орієнтовані» методи застосування озброєння.

Також слід відзначити психологічний та оперативний ефект: навіть якщо повітряна база не зазнала критичних ушкоджень, загроза повторних ударів змушує розподіляти літаки по розосереджених стоянках, проводити додаткові заходи маскування і ремонту, що уповільнює підготовку до бойових вильотів. У підсумку оборонці фіксують зниження частоти застосування важких авіабомб, які вимагають відносно безпечної позиційної інфраструктури для ефективного застосування.

Одним із ключових змін у поведінці ворога стало зростання ролі стandoff-зброї та крилатих ракет, які дозволяють завдавати ударів з відстані, мінімізуючи ризик для літаків. Паралельно спостерігається більша увага до використання некерованих та керованих авіаційних боєприпасів з меншим радіусом діяльності, а також активніше застосування ударних безпілотників і «коктейлів» безпілотних рішень для коригування вогню і ураження наземних цілей.

Для Збройних Сил України це означає зміну пріоритетів: акцент на розвідці та ураженні аеродромної інфраструктури послаблює авіаційну компоненту ворога та змушує його шукати альтернативи. Крім того, великі обсяги завдань, виконаних українськими дронами, створюють інформаційно-оперативну перевагу, дозволяють своєчасно виявляти скупчення техніки і загрози, що в кінцевому рахунку знижує ефективність масового застосування авіабомб.

Зменшення застосування авіабомб супроводжується рядом наслідків: по-перше, знижується інтенсивність великомасштабних бомбардувань відкритих територій, що може зменшити ризики для цивільної інфраструктури поблизу лінії фронту. По-друге, ворог витрачає ресурси на інші види ударів, що часто дорожче і складніше в логістичному забезпеченні, а отже може призвести до вразливостей у постачанні боєприпасів та ПММ.

Водночас нові методи застосування зброї можуть бути складніші для протидії: збільшиться запит на засоби ППО малого та середнього радіусу дії, протидронні системи і розвідку для раннього виявлення цілей. Для України важливо зберегти тиск на ключові аеродроми РФ, підтримуючи темп ударної діяльності дронів і авіації, водночас посилюючи захист власних об'єктів і цивільного населення.

Підсумовуючи: поєднання ефекту від десятків авіаударів і сотень тисяч завдань, виконаних українськими безпілотниками, змусило противника коригувати тактику — зокрема рідше застосовувати масові авіабомби. Це тимчасова перевага, яку необхідно закріпити системним тиском на інфраструктуру ворога, розвитком протидронних засобів та міжнародною підтримкою, щоб довгостроково зменшити можливості агресора застосовувати авіацію у колишніх масштабах.