Ціни на їжу злетять по всьому світу через блокаду Ормузької протоки, - FT

Світ опинився на порозі масштабного продовольчого шоку: блокада Ормузької протоки суттєво ускладнює глобальні логістичні ланцюги й підштовхує ціни на їжу вгору. Через зупинку енергетичних потоків і зриви в постачаннях добрив вже формується дефіцит, який може вплинути на врожайність у найближчі сезони та спричинити довгострокове подорожчання продуктів харчування.

Що відбувається в Ормузькій протоці та як це впливає на торгівлю

Ормузька протока — ключовий морський коридор, через який проходить близько п'ятої частини світового експорту нафти та значна частина морських перевезень добрив. Блокада або обмеження руху в цій зоні призводить не лише до зростання вартості енергоносіїв, але й створює ланцюгову кризу в постачанні сировини для агросектора. За даними ряду трейдерів і аналітиків, доставлення зерна на деяких маршрутах подорожчало на 50–60%, а судна вимушені стояти в чергах до 40 днів, очікуючи проходу через альтернативні канали.

Ускладнення маршрутів також призвело до сильного навантаження на Панамський канал, де танкери платять мільйони доларів, аби уникнути довгих затримок. Це підсилює нерівність: великі нафтотрейдери можуть перекрити витрати, тоді як фермери й малі експортери відчувають прямий удар через зростання транспортних витрат і дефіцит добрив.

Економічні та продовольчі наслідки: від добрив до вартості хліба

Однією з найнебезпечніших наслідків є дефіцит добрив. Виробництво аміаку й інших ключових компонентів впало після ударів та перебоїв у постачаннях енергоносіїв: попит на газ з боку промисловості зменшився приблизно на 40%, що особливо вдарило по заводах з виробництва аміаку. Без достатньої кількості добрив врожайність культур скорочується, а це відразу позначається на цінах на зерно, олію та інші продовольчі товари.

Крім того, проблему погіршили збої в поставках сірки — важливої сировини для виробництва добрив. Частина сірки переорієнтовується на металургію, що ще більше звужує постачання для агросектора. Результат — підвищення собівартості виробництва продуктів і, як наслідок, інфляційний тиск на ринки збуту по всьому світу.

Ризик панічних закупівель на рівні урядів і великих імпортерів може миттєво підстрибнути ціни. Країни, що повністю залежать від імпорту продовольства, опиняться в зоні найбільшого ризику: обмеження експорту, нарощення резервів і ембарго можуть створити ланцюг додаткових дефіцитів.

Можливі сценарії та кроки для пом'якшення удару

Аналітики та керівники галузей попереджають, що ринки ще не до кінця усвідомили масштаб потенційної катастрофи. Якщо блокада триватиме щонайменше шість місяців, це зб’є врожайні цикли і викличе хвилю подорожчання, що торкнеться 2027 року. Навіть у разі деескалації конфлікту відновлення постачань та логістики триватиме довше, ніж очікують деякі гравці ринку: запаси і “подушка безпеки” енергетичних і аграрних ресурсів можуть швидко вичерпатися.

Що можна робити вже зараз: диверсифікувати джерела поставок енергоносіїв і добрив, стимулювати внутрішнє виробництво агрохімії, інвестувати в локальні запаси продовольства та модернізацію логістичної інфраструктури. Європейський Союз, наприклад, розглядає спільні закупівлі пального в рамках розширення платформи AggregateEU, щоб знизити тиск на ціни і посилити переговорну спроможність.

Трейдери та представники енергетичних компаній закликають до координації на міжнародному рівні: без узгоджених заходів ризик переростання енергетичної кризи в глобальну продовольчу буде лише зростати. Як попереджають експерти, саме синергія політичних рішень, ринкових стимулів та інвестицій у логістику може зменшити найгірші наслідки для споживачів.

Читайте також: Німецька авіакомпанія скоротила 20 000 польотів через стрибок цін на пальне

Ситуація навколо Ормузької протоки вимагає від держав і бізнесу швидкої реакції та планування на випадок триваліших перебоїв. Без рішучих дій світ ризикує зіткнутися з періодом високої волатильності цін на продукти харчування та посиленням соціально-економічних проблем у найбільш вразливих країнах.