«Це найдивніший досвід у моєму житті»: Костюк — про тренування в Києві під звуки вибухів

Марта Костюк поділилася емоціями після тренування в рідному Києві, коли на тлі занять звучали сигнали повітряної тривоги та віддалені вибухи. Її слова, які оприлюднила пресслужба турніру, стали черговим нагадуванням про те, як спорт і щоденне життя співіснують із реаліями війни. У розмові тенісистка зізналася, що це було зовсім нове відчуття для неї — тренуватися під постійною напругою й не знати, коли безпека може опинитися під загрозою.

«Це найдивніший досвід у моєму житті»: Костюк — про тренування в Києві під звуки вибухів

У своїх словах Марта наголосила, що це був перший повноцінний виступ або тренування в Україні з початку повномасштабної війни. Вона згадала, як на корті всі намагалися зосередитись: тренування потрібно було завершити, але довкола відчувалася невизначеність через повітряні тривоги та звуки, що нагадували про загрозу. Тенісистка відзначила, що навіть діти, які були поруч, ставилися до ситуації з очевидним звиканням: «Летять дрони та ракети, це нічого», — і такі реакції змушували шукати опору в поведінці людей навколо.

За словами Костюк, внутрішньо вона була схвильована і навіть замислювалась, чи не варто було припинити тренування і піти в укриття, коли сигналізували про наближення дрону. Однак загальна спокійна поведінка тих, хто знаходився поруч, допомогла їй зібратися і продовжити заняття. Попри це спортсменка відверто зізналася, що не радила б нікому переживати подібне — для значної частини населення це, на жаль, стало частиною буденності.

Реакція, безпека та психологічний вплив

Коментарі Марти ще раз підкреслили важливість психологічної підтримки спортсменів, які повертаються додому або виступають під час воєнного часу. Для багатьох атлетів, як і для звичайних громадян, поєднання професійних обовʼязків і небезпеки створює додатковий емоційний тягар. Окрім фізичної підготовки, в таких умовах стає критично важливим наявність чітких протоколів безпеки, комунікації з організаторами та доступ до інформації про заходи захисту.

Організатори змагань та тренувань у Києві працюють у посиленому режимі, узгоджуючи дії з місцевими службами. Проте, як показав приклад Марти, навіть за найкращої організації люди можуть відчувати страх або розгубленість. Підтримка команди, медиків та тренерів у таких ситуаціях стає не менш важливою, ніж робота над технікою і фізичною формою.

Крім того, досвід Костюк став відлунням ширшої теми — як спорт продовжує жити навіть у надзвичайних обставинах. Для багатьох атлетів збереження тренувального режиму — спосіб заявити про власну стійкість і не дозволити страху диктувати розпорядок дня. Водночас це піднімає питання етики та відповідальності організаторів, які мають оцінювати ризики та дбати про безпеку учасників.

Спортивний контекст: результати і подальші матчі

Нагадаємо, що напередодні представниця збірної України Марта Костюк перемогла Магду Лінетт у поєдинку Кубку Біллі Джин Кінг, де суперницями нашої команди були польські тенісистки. У другому матчі дня Еліна Світоліна перемогла Катажину Каву, що дозволило зміцнити перевагу української збірної після стартового ігрового дня.

Подальші зустрічі у протистоянні плануються у Глівіце 11 квітня: об 13:00 відбудеться парний матч, а за потреби — ще дві одиночні зустрічі. Для здобуття загальної перемоги в серії команді необхідно виграти три поєдинки. З огляду на показану боротьбу та емоційну витримку, українські тенісистки демонструють, що можуть мобілізуватися навіть за складних умов.

Історія Марти Костюк — це нагадування про те, що спорт і життя часто переплітаються, інколи в найнеочікуваніших форматах. Її відверті слова про тренування під звуки вибухів резонують далеко за межами корту, підкреслюючи людський вимір у професійному спорті: відвага, тривога і прагнення жити далі, незважаючи на зовнішні загрози.