Роксолана Мережко
Президент США Дональд Трамп заявив, що росія має значно більше потенційних військових цілей, ніж нафтопереробні заводи. За його словами, українські удари по російських НПЗ можуть впливати на світовий нафтовий ринок і спричиняти зростання цін на паливо. Водночас американський лідер назвав такі атаки «ганьбою» та заявив, що Україна могла б обирати інші об’єкти для ураження.
Відповідну заяву Трамп зробив в інтерв’ю американським медіа. Він знову озвучив позицію, згідно з якою удари по нафтопереробній інфраструктурі росії нібито негативно позначаються на споживачах у всьому світі. На думку президента США, пошкодження підприємств, де виробляють бензин і дизельне паливо, здатне створювати додатковий тиск на міжнародний енергетичний ринок.
«Якщо ви скажете мені, що Зеленський знову обстрілює нафтопереробні заводи, то все, що він цим робить, — це підвищує світові ціни на нафту. І він саме це робить. Ну, я вважаю це ганьбою. Є безліч інших цілей. Їм не обов’язково вражати саме такі об’єкти», — сказав Трамп.
Що саме заявив Дональд Трамп
За словами американського президента, у росії є «багато цілей», які можуть розглядатися у контексті війни, однак він не уточнив, які саме об’єкти має на увазі. Трамп наголосив, що нафтопереробні заводи мають особливе значення для постачання пального не лише російській армії, а й міжнародним ринкам.
«Коли ти обстрілюєш нафтопереробні заводи, де виробляють, знаєте, дизельне паливо, а воно потрібне нам і всьому світу, то він не робить світу добру послугу», — додав президент США, маючи на увазі українського лідера Володимира Зеленського.
Таким чином, Трамп фактично закликав Київ переглянути підхід до вибору цілей на території росії. Його слова можуть свідчити про бажання Вашингтона обмежити удари по енергетичній інфраструктурі країни-агресора, особливо якщо такі атаки здатні впливати на експорт нафти, обсяги переробки або вартість пального.
Водночас заява президента США не містила конкретного переліку об’єктів, які, на його думку, могли б бути законними або доцільними цілями. Також Трамп не пояснив, як саме Україна має реагувати на російські удари по своїй енергетичній системі та яким чином забезпечити стримування подальших атак.
Контекст «енергетичного перемир’я»
Раніше, 11 жовтня, Дональд Трамп оголосив у соціальній мережі про нібито «енергетичне перемир’я» між росією та Україною. За його задумом, сторони мали б утримуватися від атак на енергетичні об’єкти, щоб знизити ризики для цивільного населення та стабілізувати ситуацію на паливному ринку.
Однак після цієї заяви не надходило підтвердженої українською владою інформації про те, що українські сили завдавали нових ударів по російських НПЗ. Натомість росія продовжувала атакувати українську енергетичну інфраструктуру, зокрема об’єкти, від яких залежить постачання електроенергії та тепла для цивільного населення.
Українська сторона неодноразово наголошувала, що домовленості або політичні сигнали мають діяти взаємно. Якщо росія продовжує бити по енергетичних об’єктах України, одностороння відмова Києва від атак на російську інфраструктуру може створити нерівні умови та послабити здатність України відповідати на агресію.
14 жовтня Володимир Зеленський заявив, що демонстративної неповаги росії до Сполучених Штатів раніше не було. Ця оцінка пролунала на тлі продовження російських атак і відсутності ознак того, що Москва готова дотримуватися запропонованого обмеження ударів по енергетичних об’єктах.
Позиція України та можливі наслідки заяви
Напередодні в інтерв’ю Financial Times Зеленський повідомив, що Україна на три дні призупинила удари по енергетичних об’єктах росії, намагаючись задовольнити побажання Сполучених Штатів. За його словами, у цей самий період Москва не припинила атак на українську енергетичну інфраструктуру.
У зв’язку з цим український президент заявив, що обмеження на удари по російських НПЗ більше не діє. Така позиція пояснюється необхідністю реагувати на дії росії та не дозволяти противнику використовувати енергетичну інфраструктуру як інструмент тиску на Україну.
Для Києва російські нафтопереробні підприємства можуть мати не лише економічне, а й військове значення. Через переробку нафти росія отримує пальне, необхідне для роботи військової техніки, логістики, авіації та флоту. Пошкодження окремих об’єктів здатне ускладнювати постачання та змушувати російську владу витрачати додаткові ресурси на ремонт і перенаправлення паливних потоків.
Водночас удари по нафтовій інфраструктурі справді можуть мати ширші наслідки для ринку. Росія залишається одним із ключових учасників глобального енергетичного сектору, тому масштабні пошкодження НПЗ або скорочення експорту нафтопродуктів здатні впливати на ціни та пропозицію пального. Саме на цьому аспекті зосереджується Дональд Трамп, критикуючи українську кампанію.
Однак українська влада розглядає такі атаки передусім у контексті оборони від російської агресії. Київ наполягає, що відповідальність за ескалацію та руйнування енергетичних об’єктів лежить на росії, яка розпочала повномасштабну війну й систематично завдає ударів по цивільній інфраструктурі України.
Заява Трампа може посилити дипломатичний тиск на Україну напередодні можливих переговорів щодо припинення вогню. Водночас її практичні наслідки залежатимуть від того, чи готова росія виконувати аналогічні обмеження. Без взаємності будь-яке «енергетичне перемир’я» ризикує залишитися лише політичною декларацією, яка не гарантує безпеки українських міст і не зупиняє російські атаки.
Наразі Дональд Трамп не назвав конкретних умов, за яких Україна могла б відмовитися від ударів по російських НПЗ, і не уточнив, які інші цілі вважає прийнятними. Українська сторона, зі свого боку, продовжує оцінювати військову доцільність атак, беручи до уваги дії росії, ситуацію на фронті та необхідність зменшити спроможності противника вести війну.