Дата публікації Стефанчук: Україна прагне миру, а не капітуляції — звернення до Європи
Опубліковано 16.10.26 02:35
Переглядів статті Стефанчук: Україна прагне миру, а не капітуляції — звернення до Європи 6

Стефанчук: Україна прагне миру, а не капітуляції — звернення до Європи

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Україна прагне завершення війни та справедливого, тривалого миру, але не погодиться на капітуляцію, окупацію чи поневолення. На цьому наголосив Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, звертаючись до європейських партнерів і міжнародної спільноти. За його словами, українська позиція полягає не у відмові від переговорів, а в готовності вести їх заради припинення бойових дій та встановлення надійного миру.

Заява спікера українського парламенту відображає ключову позицію держави: мир не може означати знищення незалежності, втрату суверенітету або примусове нав’язування умов країні, яка захищається. Україна прагне переговорів, завершення війни та миру, який буде заснований на повазі до міжнародного права, територіальної цілісності й права українського народу самостійно визначати власне майбутнє.

Мир без капітуляції та примусу

Руслан Стефанчук підкреслив, що українці чітко розрізняють поняття миру та капітуляції. Мир передбачає припинення насильства, гарантії безпеки, відновлення справедливості та умови, за яких агресія не повториться. Капітуляція ж означала б відмову від базових прав держави, легалізацію окупації та створення передумов для нових загроз у майбутньому.

Для України неприпустимим є сценарій, за якого припинення бойових дій досягається ціною визнання захоплення українських територій або обмеження державного суверенітету. Такий підхід не усуває причини війни, а лише заморожує конфлікт і залишає мільйони людей під постійною небезпекою. Саме тому українська сторона наполягає: переговорний процес має вести до стійкого миру, а не до тимчасової паузи перед новим етапом агресії.

Україна не відкидає дипломатію. Навпаки, переговори розглядаються як один із інструментів досягнення миру. Водночас дипломатичні зусилля повинні спиратися на реальні гарантії, відповідальність за порушення міжнародного права та захист цивільного населення. Без цих складових будь-які домовленості можуть виявитися формальними й не забезпечити безпеки ні Україні, ні Європі.

Звернення до європейських партнерів

Послання голови українського парламенту до Європи полягає в тому, що підтримка України є внеском не лише в її захист, а й у безпеку всього континенту. Війна продемонструвала: нехтування суверенітетом однієї держави створює ризики для всіх країн. Якщо агресія винагороджується територіями, політичними поступками та безкарністю, це формує небезпечний сигнал для майбутнього міжнародного порядку.

Європейські держави зацікавлені в тому, щоб війна завершилася не на умовах сили, а на основі права. Підтримка українського народу допомагає зберегти принцип, відповідно до якого кордони не можуть змінюватися шляхом агресії, а долю держави не можна вирішувати без участі її громадян. Саме тому заклик України до партнерів полягає у збереженні єдності, послідовності та готовності працювати над довгостроковими гарантіями миру.

Для українців мир має також виразний гуманітарний вимір. Йдеться про повернення додому людей, які були змушені залишити свої домівки, відновлення зруйнованих міст і сіл, захист дітей, підтримку родин загиблих та створення умов для безпечного життя. Неможливо говорити про повноцінне завершення війни, якщо мільйони людей залишаються під загрозою, а наслідки агресії не отримують належної оцінки.

Європа, своєю чергою, має відігравати важливу роль у формуванні майбутньої системи безпеки. Йдеться не лише про політичні заяви, а й про практичну солідарність, посилення обороноздатності України, допомогу у відновленні та підтримку демократичних інституцій. Такий підхід демонструє, що цивілізований світ не погоджується з поверненням до політики сфер впливу та примусу.

Яким має бути справедливий мир

Справедливий мир для України — це не абстрактне гасло, а комплекс конкретних умов. Він має передбачати припинення агресії, повагу до територіальної цілісності, надійні безпекові механізми та можливість держави самостійно ухвалювати внутрішні й зовнішньополітичні рішення. Окреме значення має притягнення винних до відповідальності, адже без встановлення правди та покарання за злочини неможливо побудувати довіру до майбутніх домовленостей.

Україна також прагне, щоб мирний процес враховував інтереси громадян, які щодня захищають свою країну, працюють, волонтерять і підтримують армію. Жодні рішення не можуть ухвалюватися всупереч волі українського народу або за його спиною. Право на самовизначення є фундаментальним, і саме його захищає Україна у протистоянні агресії.

Слова Руслана Стефанчука є нагадуванням про те, що українська держава залишається відкритою до дипломатичних шляхів, але не готова обмінювати свободу на ілюзію швидкого перемир’я. Україна прагне миру, який гарантуватиме безпеку, незалежність і гідне майбутнє для наступних поколінь. Водночас вона відкидає будь-які пропозиції, що можуть перетворити мир на іншу форму окупації чи поневолення.

Україна виступає за переговори, завершення війни та тривалий мир, але не за капітуляцію. Для Європи це також питання спільної безпеки й захисту фундаментальних принципів. Стійкий мир можливий тоді, коли він ґрунтується на праві, відповідальності, гарантіях та повазі до суверенітету. Саме такого миру прагне Україна і саме на такій основі готова продовжувати діалог із міжнародними партнерами.