Пономарьова Мар'яна
Увечері 15 жовтня Москва та прилеглий до неї регіон опинилися під масштабною атакою безпілотників. Повітряна атака тривала кілька годин і не припинилася після опівночі. На тлі роботи російської протиповітряної оборони влада столиці заявила про численні збиття дронів, а авіаційні служби запровадили обмеження для всіх основних московських аеропортів.
За словами мера Москви Сергія Собяніна, станом на 0:15 було нібито знищено вже 47 безпілотників, які прямували в бік столиці росії. Російський чиновник повідомляв про результати роботи протиповітряної оборони поетапно. Спочатку йшлося про десять дронів, згодом з’явилася інформація ще про одинадцять, а пізніше — про додаткові групи безпілотників.
У повідомленнях московської влади зазначалося, що після падіння уламків на окремих територіях працювали фахівці екстрених служб. Інформація про точні місця падіння, можливі пошкодження цивільної інфраструктури та постраждалих у перші години атаки залишалася обмеженою. Російська сторона традиційно заявила, що всі цілі були знищені або перехоплені засобами ППО.
Атака дронів паралізувала роботу чотирьох аеропортів у Москві
Найпомітнішим наслідком атаки стало призупинення роботи всіх чотирьох аеропортів Московського авіаційного вузла. Тимчасові обмеження торкнулися Шереметьєво, Домодєдово, Внуково та Жуковського. Через загрозу нових ударів повітряний простір над столичним регіоном використовували з додатковими обмеженнями, що безпосередньо вплинуло на розклад цивільної авіації.
Пасажирські літаки не могли нормально виконувати посадку та виліт. Частину рейсів затримували, деякі борти змінювали маршрут або очікували дозволу на посадку в повітрі. Для авіакомпаній така ситуація означає необхідність швидко перебудовувати логістику, а для пасажирів — багатогодинне очікування, скасування рейсів і перенаправлення до інших міст.
Російське авіаційне відомство неодноразово застосовує подібні обмеження під час атак безпілотників. Формально вони пояснюються вимогами безпеки, однак масштаб одночасної зупинки роботи чотирьох аеропортів демонструє, наскільки вразливою залишається транспортна система столиці росії. Навіть без прямого влучання по терміналах поява ударних дронів поблизу Москви здатна спричинити серйозні перебої в роботі авіаційної галузі.
Обмеження в аеропортах також впливають на регіональні маршрути. Літаки, що мали прямувати до Москви, можуть залишатися в аеропортах вильоту або змінювати напрямок. Транзитні пасажири змушені чекати на нові рішення перевізників, а авіакомпанії — коригувати графік екіпажів і використання повітряних суден.
Що відомо про роботу російської ППО
Сергій Собянін повідомляв про знищення безпілотників із короткими інтервалами. Спочатку мер заявив про десять дронів, потім — ще про одинадцять. Через певний час російська влада додала до цього переліку ще шістнадцять апаратів. Остання заява, оприлюднена після опівночі, стосувалася ще дванадцяти безпілотників.
У сумі ці повідомлення дали цифру 47 збитих дронів. Водночас незалежної перевірки заяв російської сторони в перші години після атаки не було. Тому інформацію про кількість перехоплених апаратів слід розглядати саме як дані, озвучені представниками країни-агресора. Реальні масштаби атаки, напрямки руху безпілотників і наслідки роботи ППО могли уточнюватися пізніше.
Під час відбиття повітряних атак особливу небезпеку становлять уламки ракет або дронів, які падають у житлових районах, поблизу доріг та об’єктів інфраструктури. Саме тому після заяв про збиття безпілотників до ймовірних місць падіння направляють рятувальників, медиків, поліцію та вибухотехніків. Їхнє завдання — обстежити територію, обмежити доступ людей і не допустити додаткових ризиків.
Москва регулярно стає ціллю атак безпілотників
Нинішня атака стала черговим епізодом серії ударів по Москві та Московській області. Напередодні, у ніч на 14 жовтня, російська влада також заявляла про масований наліт безпілотників. Ще раніше, вночі 13 жовтня, повідомлялося про десятки дронів, які нібито рухалися в напрямку російської столиці.
Такий розвиток подій свідчить про зростання інтенсивності атак по об’єктах у глибокому тилу росії. Москва, яку російська пропаганда тривалий час намагалася представити як недосяжну для війни територію, дедалі частіше стикається з повітряними загрозами. Навіть якщо російська ППО звітує про перехоплення цілей, сам факт проникнення безпілотників у район столиці створює значний психологічний і політичний ефект.
Попередні атаки вже призводили до проблем у роботі московських аеропортів. Зокрема, через обмеження повітряного руху літак російського диктатора володимира путіна, який повертався з Туркменістану, не зміг одразу приземлитися в Москві. Повітряне судно перенаправили до Санкт-Петербурга, що стало показовим прикладом того, як атаки безпілотників впливають навіть на пересування найвищого керівництва росії.
Поки що головним практичним наслідком нового нальоту залишається масштабний збій у роботі цивільної авіації. Призупинення роботи Шереметьєво, Домодєдово, Внуково та Жуковського паралізувало значну частину повітряного сполучення московського регіону. Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи будуть зафіксовані нові запуски безпілотників, а також від рішень російських авіаційних служб щодо відновлення польотів.