Роксолана Мережко
У Франції після масштабних протестів правоохоронці затримали понад 1800 людей. Масові заворушення, які розпочалися під час демонстрацій у низці міст, супроводжувалися нападами на поліцейських, пошкодженням адміністративних будівель, пограбуваннями магазинів і підпалами. За попередніми даними, поранення дістали понад 500 поліцейських, жандармів і пожежників.
Напружена ситуація виникла не лише у Франції. Сутички та акти вандалізму зафіксували також у Бельгії, зокрема в Брюсселі та Льєжі. Там поліція застосовувала сльозогінний газ, силу та водомети, щоб розосередити натовпи й відновити рух на заблокованих вулицях.
Французькі правоохоронці розпочали розслідування для встановлення всіх учасників нападів і погромів. Влада наголошує, що право громадян на мирні демонстрації не може бути виправданням для насильства, руйнування майна та атак на представників держави.
Масові заворушення у Франції
За словами міністра внутрішніх справ Франції, події 17 жовтня в окремих містах тривали до пізньої ночі. Найбільш неспокійна ситуація спостерігалася в Парижі, Марселі, Ліоні, Бордо, Ренні, Страсбурзі, Греноблі, Ніцці та Ліможі. У деяких районах протестувальники намагалися прорватися до державних установ, пошкоджували мерії та префектури, а також нападали на поліцейські кордони.
Представники французької влади стверджують, що від полудня, а в Марселі ще з ранкових годин, частина прихильників радикальних лівих рухів була налаштована на силове протистояння. За їхніми оцінками, до протестувальників згодом приєдналися правопорушники, які скористалися хаосом для пограбування магазинів і пошкодження підприємств.
Учасники заворушень кидали предмети в правоохоронців, підпалювали сміття та намагалися споруджувати барикади. В окремих районах були пошкоджені фасади громадських будівель, вітрини магазинів, транспортна інфраструктура та автомобілі. Пожежники працювали в умовах підвищеної небезпеки, оскільки частина загорянь виникала безпосередньо поблизу місць скупчення людей.
Станом на останніми оголошені даними, затримано понад 1800 осіб. Частину затриманих уже допитують, а слідчі перевіряють записи з камер спостереження, відео очевидців і матеріали з місць подій. Кількість підозрюваних може зрости, оскільки розслідування триває.
Понад 500 представників поліції, жандармерії та пожежно-рятувальних служб отримали поранення. Влада Франції також повідомляє про значні матеріальні збитки, яких зазнали власники магазинів, офісів і підприємств. Точна сума збитків стане відомою після завершення оцінки пошкодженого майна.
Французький уряд заявив, що не має наміру поступатися тим, хто використовує протестні акції для поширення безладу. У містах посилили патрулювання, а силовим підрозділам доручили забезпечити захист адміністративних будівель, транспортних вузлів і об’єктів критичної інфраструктури.
Протести та сутички в Бельгії
На тлі подій у Франції заворушення спалахнули й у Бельгії. У центрі Брюсселя вдень почалися зіткнення між демонстрантами та поліцією. У районі Мароль учасники протесту пошкодили майно на бульварі Лемонньє та проспекті Сталінград. Серед постраждалих об’єктів опинився офіс брюссельської федерації Соціалістичної партії, де розбили вікна.
Протестувальники підпалювали сміттєві мішки, пошкоджували будівельне обладнання та залишали предмети на проїжджій частині. Один із автомобілів каршерінгової служби перекинувся на дах. На вулицях також опинилися велосипеди й електричні самокати спільного користування, що ускладнило рух транспорту.
Для розгону натовпу бельгійська поліція застосувала сльозогінний газ. Після цього значна група демонстрантів перемістилася до площі Біржі. Люди скандували гасла проти правоохоронців, а між 18:00 і 19:00 поблизу площі знову сталися сутички. Поліцейські витіснили учасників із центральної частини району та взяли під контроль прилеглі вулиці.
Згодом на бульварі Анспах сформувалася нова колона. Вона рушила в напрямку воріт Нінове, а дорогою учасники протесту перевертали та підпалювали сміттєві баки. Близько 20:00 ситуація в Брюсселі почала заспокоюватися, проте посилене патрулювання в районі площі Біржі тривало й надалі.
За попередніми даними, протягом дня в бельгійській столиці затримали близько десяти людей. Серед учасників заворушень було чимало неповнолітніх, зокрема дітей віком до 12 років. Це викликало додаткове занепокоєння місцевої влади та правоохоронців, які мають встановити обставини участі неповнолітніх у масових безладах.
Сутички в Льєжі та причини протестів
Заворушення зафіксували також у Льєжі. Удень на площі Сен-Ламбер близько 30 демонстрантів опинилися перед кордоном поліцейських у захисному спорядженні. На місці працювала пожежна машина, яка використовувала воду для стримування натовпу. Люди, що перебували за поліцейським кордоном, вимагали звільнити затриманих товаришів.
Раніше колона протестувальників перекрила транспортні шляхи в районі Кадран, зокрема в’їзд на автомагістраль у напрямку Буренвіля. Частина учасників намагалася пересунути огорожі та підготувати барикади, однак поліція прибула до того, як конструкції вдалося повністю встановити.
Близько 10:00 у районі Гільменів мирно зібралися від 200 до 250 людей. Пізніше вони рушили до площі Сен-Ламбер, де сидячий протест заблокував рух автобусів. Приблизно о 13:15 колона продовжила рух у напрямку Кадрана, після чого ситуація почала загострюватися.
Протести у Франції почалися у вересні. Спочатку на вулиці вийшли учні та вчителі, які вимагали збільшити фінансування освіти та звертали увагу на нестачу ресурсів у навчальних закладах. Згодом до акцій приєдналися студенти, профспілки та прихильники руху «жовтих жилетів».
Серед основних причин невдоволення називали зростання цін, соціальну нерівність, недостатнє фінансування державних сфер і погіршення умов праці. Участь у протестах поступово почала брати дедалі більша кількість людей. 17 жовтня на вулиці французьких міст, за попередніми оцінками, вийшли щонайменше 550 тисяч демонстрантів.
У більшості місць акції відбувалися мирно, однак у низці міст вони переросли в погроми, підпали та прямі зіткнення з поліцією. Уряд Франції скликав кризовий штаб для координації дій силових структур і місцевої влади. Наступну загальнонаціональну страйкову акцію призначили на 5 листопада.
Французька та бельгійська влада тепер мають не лише відновити порядок, а й з’ясувати, хто координував найагресивніші дії під час протестів. Правоохоронці продовжують збирати докази, встановлювати особи затриманих і оцінювати наслідки заворушень для міст, підприємців та звичайних мешканців.