Міністерка культури: 71% українців регулярно споживають російськомовний контент

Останні дослідження споживання медіаконтенту в Україні викликають серйозну дискусію серед експертів, політиків та творчих спільнот. Результати, оприлюднені під час презентації, свідчать про стійку присутність російськомовного контенту у повсякденному житті українців, що має значні культурні та інформаційні наслідки. Проаналізуємо, що означають ці дані, чому українська аудиторія продовжує обирати російськомовні джерела та які кроки пропонують вітчизняні інституції для зміни ситуації.

Міністерка культури: 71% українців регулярно споживають російськомовний контент

Віцепрем'єр-міністерка з гуманітарної політики України та міністерка культури України Тетяна Бережна повідомила, що 71% українців продовжують споживати російськомовний контент. Ці дані були представлені під час публічної презентації результатів дослідження споживання контенту українцями, яке провела компанія Gradus на замовлення Міністерства культури України за підтримки Благодійного фонду "МХП-Громаді".

Пряма мова: "Ми провели дослідження спільно з компанією Gradus. І коли проаналізували українське споживання контенту, дізналися, що на п'ятому році повномасштабної війни 71% українців регулярно споживає російськомовний контент. А майже чверть з них роблять це щодня". Ця цитата підкреслює не лише масштаб явища, а й його регулярність: значна частина населення продовжує щоденно контактувати з російськомовними матеріалами — від розваг до новин.

Чому російськомовний контент залишається популярним

За словами міністерки, одним із ключових висновків дослідження стало те, що люди не роблять це з ідеологічних причин. Наявність російськомовного контенту в житті українців пояснюється радше звичкою та широкою доступністю матеріалів. Іншими факторами є: історичний мовний контекст, велика кількість контенту на платформах, зручність інтерфейсів, а також відсутність швидкої якісної альтернативи українською мовою в окремих нішах розваг та інформації.

Додатково впливає економічний та маркетинговий аспект: російськомовні продакшни іноді мають більші бюджети або ширший розповсюджувальний канал, що робить їх більш помітними. Також аудиторія часто не звертає уваги на мовний чинник під час пошуку розважального контенту, обираючи за жанром, рекомендаціями або трендами.

Що пропонує Міністерство культури та які практичні кроки можливі

Для виходу з цієї ситуації міністерка наголосила: необхідно створити всі умови для виробництва якісної української альтернативи. Це означає державні та приватні інвестиції в креативні індустрії, підтримку кіновиробництва, музики, ігор, телевізійних та діджитал-проєктів українською мовою. Окрім фінансування, потрібні програми навчання для творців контенту, гранти на локалізацію та субсидії для платформ, що просувають українські продукти.

Практичні кроки можуть включати: - підтримку незалежних продакшнів та локальних студій, що створюють контент українською мовою; - розширення бібліотек з україномовними фільмами, серіалами та мультимедіа на популярних стрімінгових майданчиках; - програми з локалізації та дублювання іноземного контенту українською для підвищення доступності; - інформаційні кампанії, що підвищують мовну свідомість та популяризують українську культуру серед молоді.

Також важливим є робота з платформами та операторами, аби вони включали більше україномовного контенту в рекомендації та виділяли спеціальні розділи української продукції. Синергія державної політики, бізнесу та громадських ініціатив може пришвидшити зростання пропозиції якісного українського контенту, що з часом змінить споживацькі звички.

Підсумовуючи, результати дослідження Gradus, озвучені міністеркою культури, ставлять перед Україною виклик культурної самобутності в умовах інформаційної конкуренції. Водночас вони відкривають можливість для цілеспрямованих дій: інвестувати в українську креативну індустрію, сприяти появі конкурентної за якістю та доступністю альтернативи та формувати нові звички споживання контенту в інтересах національної культури.