Пономарьова Мар'яна
Європейська комісія спрямувала 168,2 млн євро на підтримку перших восьми проєктів у межах напряму «Заходи з посилення промисловості» (IRA) Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Ініціатива має прискорити розвиток оборонного виробництва в Європі та допомогти державам наростити випуск критично важливих компонентів для сучасних систем озброєння.
Рішення Єврокомісії ухвалене на тлі масштабної війни росії проти України, яка продемонструвала потребу Європи у значно більших виробничих потужностях. Йдеться не лише про поповнення запасів боєприпасів, а й про створення стійкого промислового ланцюга, здатного оперативно реагувати на безпекові виклики та довгострокові потреби європейських країн.
Підтримані проєкти мають залучити загалом 1,26 млрд євро промислових інвестицій. Кошти спрямують на прискорення та розширення виробництва енергоносіїв, силових установок, боєголовок і боєприпасів, які використовуються в ракетах, безпілотниках та інших оборонних системах.
Яких результатів очікує Європейська комісія
За оцінками Єврокомісії, з 2027 року реалізація восьми проєктів дасть змогу скоротити терміни виготовлення продукції на 90%. Це має стати одним із ключових результатів програми, адже швидкість виробництва безпосередньо впливає на здатність країн підтримувати власну обороноздатність і виконувати міжнародні зобов’язання.
Після виходу підприємств на заплановані показники щороку можна буде виробляти понад 20 000 тонн енергоносіїв для оборонних потреб. Крім того, очікується випуск близько 3 500 силових установок для дронів і ракет, до 200 000 боєголовок для безпілотних боєприпасів та приблизно 60 мільйонів одиниць боєприпасів.
Таке збільшення виробничих можливостей має зменшити залежність Європейського Союзу від зовнішніх постачальників, скоротити час поповнення військових запасів і створити умови для стабільного функціонування оборонної промисловості. Для європейських виробників це також означає довгостроковий попит на продукцію, технології та інженерні рішення.
Інвестиції охоплять 17 виробничих об’єктів, розташованих у 14 державах-членах ЄС та Норвегії. Окрему увагу приділять безпеці підприємств: проєкти передбачають заходи для захисту об’єктів від фізичних атак, диверсій, саботажу та кіберзагроз.
Як працює програма підтримки оборонного виробництва
Перший конкурсний відбір у межах програми оголосили у червні 2026 року. Участь у ньому взяли компанії з 23 держав-членів ЄС та Норвегії, які подали 83 пропозиції. Така кількість заявок свідчить про високий інтерес промислового сектору до фінансування проєктів, пов’язаних із виробництвом боєприпасів, ракетних компонентів і обладнання для безпілотних систем.
Напрям IRA є частиною ширшої Європейської програми оборонної промисловості, відомої як EDIP. Його основу заклав Закон про підтримку виробництва боєприпасів (ASAP) — надзвичайний інструмент Європейського Союзу, створений для усунення термінових виробничих вузьких місць та розширення потужностей після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Програма EDIP має загальний бюджет у 1,5 млрд євро. Її основна мета — зміцнити європейську оборонну промисловість, підтримати спільні виробничі проєкти та підвищити взаємодію між підприємствами різних країн. Понад 700 млн євро в межах напряму IRA передбачено для розширення оборонного виробництва в державах-членах ЄС, Норвегії та Україні.
Фінансування Єврокомісії має не лише короткостроковий, а й стратегічний ефект. Воно спрямоване на модернізацію підприємств, збільшення обсягів випуску продукції, розвиток технологічної бази та формування стійких ланцюгів постачання. Для Європи це важливо з огляду на необхідність одночасно підтримувати Україну, поповнювати власні арсенали та готуватися до потенційних криз у майбутньому.
Перспективи співпраці з Україною
Посилення оборонного виробництва в Європі відкриває додаткові можливості для співпраці з українськими підприємствами. Україна має значний досвід розробки та застосування безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби, боєприпасів і ракетних технологій. Інтеграція українських компаній у спільні європейські проєкти може прискорити обмін технологіями та створити нові виробничі кооперації.
Європейські інституції також розглядають використання інших фінансових інструментів для запуску спільних оборонних ініціатив з українськими виробниками. Такий підхід може передбачати створення окремих програм, участь України у спільних промислових консорціумах і розширення доступу до фінансування для підприємств, які працюють у сфері оборони.
Окремим напрямом залишаються європейські оборонні проєкти спільного інтересу. Фінансова підтримка таких ініціатив має допомогти розвивати складні технологічні рішення, зменшувати дублювання виробничих процесів між країнами та формувати спільні стандарти для озброєння. Участь України в частині цих проєктів може посилити її роль у майбутній архітектурі безпеки Європи.
Виділення 168,2 млн євро на перші вісім проєктів є важливим кроком для масштабування оборонної промисловості ЄС. Якщо заявлені плани буде реалізовано, європейські країни отримають суттєво більші можливості для виробництва боєприпасів, ракетних компонентів і систем для безпілотників. Водночас програма створює основу для подальшого збільшення інвестицій та поглиблення промислової співпраці між Європейським Союзом, Норвегією та Україною.