Тихон Гулевичук
Кабінет Міністрів України схвалив проєкт закону, розроблений Міністерством фінансів, який передбачає впровадження нових правил оподаткування активів і протидії агресивному податковому плануванню. Документ підготовлено з урахуванням положень Директиви Ради Європейського Союзу 2016/1164, відомої як ATAD. Йдеться про комплекс європейських підходів до запобігання ухиленню від сплати податків, штучному переміщенню прибутку та використанню прогалин у законодавстві.
Основні положення законопроєкту стосуються оподаткування у разі переміщення активів за межі України, запровадження загального правила протидії податковому ухиленню та врегулювання наслідків гібридних невідповідностей. У Міністерстві фінансів очікують, що запропоновані зміни сприятимуть наближенню української податкової системи до стандартів ЄС, підвищенню прозорості діяльності міжнародних груп компаній і захисту податкової бази держави.
Водночас схвалення Кабінетом Міністрів саме по собі ще не означає набуття новими нормами чинності. Проєкт закону має пройти подальший розгляд у Верховній Раді, а після ухвалення парламентом і підписання встановленим порядком — бути офіційно оприлюдненим. Лише після цього можна буде говорити про конкретні строки запровадження нових правил, перехідні положення та практичні обов’язки платників податків.
Які зміни передбачає законопроєкт
Одним із ключових напрямів є оподаткування під час переміщення активів за межі України. Такий механізм у міжнародній практиці називають exit tax, або податком на вихід. Його мета полягає в тому, щоб держава могла оподаткувати економічну вартість, яка була створена на її території, але в подальшому переміщується до іншої юрисдикції.
Потреба в таких правилах виникає тоді, коли компанія змінює податкову юрисдикцію, передає активи іноземному підрозділу або переводить право користування майном і нематеріальними ресурсами за кордон. Без спеціального регулювання частина приросту вартості може залишитися поза оподаткуванням. Новий підхід має забезпечити визначення податкових наслідків ще на етапі, коли актив вибуває з-під контролю української податкової системи.
Важливо, що йдеться не лише про фізичне переміщення майна. У сучасній економіці активами можуть бути права інтелектуальної власності, програмне забезпечення, фінансові інструменти, договірні права, дані, технології та інші ресурси, здатні генерувати дохід. Тому практичне застосування нових норм вимагатиме чіткого визначення об’єктів оподаткування, моменту їх переміщення та методики оцінювання вартості.
Другий важливий елемент — загальне правило протидії податковому ухиленню. Воно має застосовуватися до операцій або серій операцій, головною чи однією з головних цілей яких є отримання податкової переваги, що суперечить змісту податкового законодавства. Якщо структура правочину матиме формальний вигляд, але не матиме достатнього економічного обґрунтування, контролюючі органи зможуть оцінювати її не лише за юридичною формою, а й за фактичним змістом.
Таке правило не повинно означати автоматичного визнання будь-якої податкової оптимізації порушенням. Бізнес і надалі зможе обирати законні способи організації діяльності, використовувати передбачені законодавством пільги та планувати операції з урахуванням податкових наслідків. Водночас штучні конструкції, створені переважно для зменшення податкових зобов’язань, можуть стати предметом додаткової перевірки.
Гібридні невідповідності та міжнародне оподаткування
Окремий блок законопроєкту присвячений гібридним невідповідностям. Вони виникають через різне трактування одних і тих самих інструментів, платежів або суб’єктів у законодавстві двох чи більше країн. Наприклад, одна юрисдикція може визнавати певний платіж витратами, що зменшують оподатковуваний прибуток, тоді як інша — розглядати його як дивіденд або інший вид доходу.
Подібні розбіжності можуть використовуватися міжнародними групами для подвійного віднесення витрат, подвійного невключення доходу до оподатковуваної бази або штучного зменшення податкових зобов’язань. Нові правила мають обмежити можливість отримання переваги лише через те, що різні держави по-різному класифікують одну й ту саму операцію.
Для українських компаній, які працюють із нерезидентами, це може означати необхідність уважніше аналізувати умови кредитування, виплати роялті, розрахунки за послуги, внутрішньогрупові договори та операції з фінансовими інструментами. Значення матиме не тільки текст українського договору, а й те, як відповідна операція кваліфікується в іншій державі.
Очікується, що нові положення вплинуть насамперед на великі підприємства, банки, фінансові групи, міжнародні корпорації та компанії, які мають іноземні дочірні структури або постійні представництва. Проте окремі вимоги можуть бути важливими й для середнього бізнесу, якщо він здійснює транскордонні операції або користується складними фінансовими та корпоративними моделями.
Що це означає для платників податків
Після можливого ухвалення закону компаніям доведеться посилити внутрішній контроль за переміщенням активів і документальним підтвердженням ділової мети операцій. Бізнесу може знадобитися перегляд корпоративних структур, договорів із пов’язаними особами, підходів до оцінювання майна та політик щодо міжнародних платежів.
Особливу увагу варто буде приділяти доказам економічної обґрунтованості. До них можуть належати бізнес-плани, розрахунки вартості, рішення органів управління, документи про функції та ризики сторін, підтвердження фактичного надання послуг і матеріали, що пояснюють потребу в переміщенні активу за кордон. Належна документація допоможе відрізнити реальну господарську операцію від штучної схеми.
Для держави запровадження правил ATAD є частиною ширшого процесу гармонізації податкового законодавства з нормами Європейського Союзу. Такий крок може підвищити передбачуваність української системи оподаткування для міжнародних інвесторів, адже зрозумілі правила протидії зловживанням зменшують ризик нерівного застосування норм і податкової конкуренції за рахунок агресивних схем.
Водночас ефективність нововведень залежатиме від якості фінального тексту закону, чіткості термінів і повноважень контролюючих органів. Важливо, щоб нові правила не створювали надмірного адміністративного тиску на сумлінних платників і не перетворювали звичайні комерційні рішення на підставу для додаткових претензій. Не менш значущими будуть зрозумілі роз’яснення, перехідний період і належна підготовка бізнесу до нових вимог.
Схвалення законопроєкту урядом свідчить про подальше зближення України з європейською моделлю оподаткування. Запропоновані правила мають зробити складніше переміщення прибутку та активів із метою уникнення податків, а також забезпечити оподаткування економічної вартості там, де вона фактично створюється. Для платників податків це означатиме зростання ролі прозорості, реального економічного змісту операцій і якісного податкового планування.