Зоряна Білокрай
Російська влада поширила заяву про нібито удари України по двох нафтопереробних заводах у Саратовській та Рязанській областях. У Москві спробували представити ці повідомлення як доказ того, що Київ начебто не дотримується домовленостей про так зване «енергетичне перемир’я». Водночас українська сторона назвала ці твердження неправдивими та заявила, що росія вкотре використовує інформаційні маніпуляції для виправдання власної агресивної політики.
Із відповідною заявою виступив міністр енергетики росії Олександр Новак. За його словами, 14 вересня українські сили нібито атакували два російські нафтопереробні підприємства. Представник кремля використав цю тему, щоб звинуватити Україну у відсутності руху до припинення ударів по енергетичній інфраструктурі.
Росія заявила про нібито удари по НПЗ
Олександр Новак стверджував, що під час оголошеного енергетичного перемир’я українська сторона начебто завдала ударів по промислових об’єктах у двох регіонах росії. Йдеться про нафтопереробні заводи в Саратовській та Рязанській областях. Жодних переконливих доказів на підтвердження цих слів російський чиновник не навів.
«Ми бачимо, що українська сторона не демонструє руху в бік енергетичного перемир’я», – заявив Новак, намагаючись покласти на Київ відповідальність за нібито порушення домовленостей. Така риторика цілком відповідає традиційній інформаційній тактиці російської влади, яка регулярно звинувачує Україну в діях без детального пояснення обставин і без оприлюднення незалежно підтверджених даних.
Особливу увагу привертає те, що до появи заяви російського міністра не було широких повідомлень про удари по згаданих нафтопереробних заводах. Інформація про масштабні інциденти на таких об’єктах зазвичай супроводжується повідомленнями про пожежі, вибухи, пошкодження обладнання або перебої в роботі підприємств. Проте цього разу подібні деталі не були представлені.
Відсутність підтверджень і конкретних фактів поставила під сумнів правдивість заяви російської сторони. Українські представники вказали, що Москва могла свідомо поширити вигадану історію, щоб сформувати потрібний для себе інформаційний фон і звинуватити Київ у зриві домовленостей, яких фактично не було укладено в повноцінному форматі.
У Зеленського назвали заяву російським фейком
Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин спростував повідомлення про нібито атаку на два російські НПЗ. Він наголосив, що твердження представника російської влади не відповідає дійсності та є черговим пропагандистським вкидом.
«Не було. Росіяни вкинули фейк про начебто два атакованих НПЗ. Дата-центр атакували і успішно, ще дещо атакували, а НПЗ – ні», – заявив Литвин. Таким чином українська сторона прямо відкинула спробу Москви пов’язати будь-які інциденти з нафтопереробними підприємствами та використати їх для політичних звинувачень.
За словами представника української влади, російське повідомлення могло бути частиною ширшої інформаційної операції. Її мета – переконати міжнародну аудиторію в тому, що саме Україна нібито перешкоджає зниженню напруженості та не зацікавлена у припиненні атак на енергетичні об’єкти.
Для кремля тема енергетичної інфраструктури має особливе значення. Росія намагається подати будь-які заяви про удари по своїх підприємствах як аргумент на користь власної позиції. Водночас Москва часто замовчує обставини попередніх атак, не пояснює їхніх причин і не демонструє прозорих доказів, коли звинувачує Україну.
В українського керівництва наголошують: заяви російських посадовців не можна сприймати як підтверджений факт без незалежної перевірки. Особливо це стосується повідомлень, які з’являються раптово і використовуються для політичного тиску або виправдання дій російської сторони.
Що відомо про «енергетичне перемир’я»
Розмови про «енергетичне перемир’я» активізувалися після пропозиції президента Сполучених Штатів Дональда Трампа тимчасово припинити удари по енергетичних об’єктах України та росії. Ідея передбачала зниження ризиків для критичної інфраструктури та створення умов для подальших переговорів.
Водночас у Києві неодноразово пояснювали, що Україна не укладала з росією окремої двосторонньої угоди про повне припинення атак. Президент Володимир Зеленський зазначав, що Україна готова підтримати відповідну ініціативу за умови, якщо росія також погодиться на неї та реально виконуватиме взяті зобов’язання.
Проблема полягає в тому, що Москва неодноразово намагалася трактувати подібні політичні заяви на власний розсуд. Російська сторона може називати домовленістю те, що було лише пропозицією або публічною ініціативою, а потім використовувати це для звинувачень на адресу України. Саме така тактика, на думку українських представників, простежується і в історії з двома НПЗ.
Київ наголошує, що будь-які домовленості у сфері безпеки повинні бути чіткими, взаємними та підкріпленими механізмами контролю. Якщо одна зі сторін просто робить заяви без реальних зобов’язань, це не може вважатися повноцінним перемир’ям. У такій ситуації кожен новий інформаційний привід росія здатна використовувати для перекладання відповідальності на Україну.
Заява Олександра Новака про нібито удари по нафтопереробних заводах у Саратовській та Рязанській областях, за оцінкою української сторони, є саме таким прикладом. Росія не надала достатніх підтверджень, а українська влада офіційно спростувала цю інформацію. Тому повідомлення про «атаки України» наразі слід розглядати як непідтверджене твердження російської сторони, а не як встановлений факт.
Інформаційна складова цієї історії залишається не менш важливою, ніж самі заяви про можливі удари. Москва прагне сформувати картину, у якій Україна нібито порушує будь-які пропозиції щодо припинення вогню. Київ, зі свого боку, наполягає на необхідності перевіряти кожне подібне повідомлення та не дозволяти російській пропаганді використовувати непідтверджені дані для політичних маніпуляцій.