Роксолана Мережко
У Німеччині, Норвегії та Румунії одночасно відбулися слідчі дії у справі про ймовірне шахрайство та хабарництво під час обслуговування військових кораблів НАТО. Правоохоронці перевіряють, чи могли компанії та їхні субпідрядники використовувати підроблені рахунки-фактури, завищувати вартість робіт або оплачувати послуги, які фактично не надавалися.
Розслідування має міжнародний характер, оскільки ймовірні порушення пов’язані з діяльністю в кількох європейських країнах. Координацією співпраці між національними органами займається агентство Європейського Союзу з питань судової співпраці Євроюст. Йдеться про перевірку контрактів і фінансових операцій, пов’язаних із заходами військових кораблів до портів північно-західної Європи.
Обшуки та затримання у трьох країнах
У Німеччині поліція Гамбурга провела обшуки у двох компаніях і в приватному помешканні. Слідчі дії були спрямовані на пошук документів, електронних носіїв та інших матеріалів, які можуть допомогти встановити механізм можливого шахрайства. Окрему увагу правоохоронці приділяють договорам із субпідрядниками та виставленим рахункам за логістичні й організаційні послуги.
У Норвегії правоохоронці затримали п’ятьох людей. Затримання відбулися в Бергені, де, за версією слідства, могли здійснюватися окремі операції, пов’язані з оформленням платежів та наданням послуг екіпажам військових кораблів. Підозрюваним інкримінують шахрайство з обтяжувальними обставинами.
Румунські правоохоронні органи провели обшуки в офісі однієї компанії та в кількох приватних будинках. Слідство намагається з’ясувати роль румунських учасників у ланцюжку договорів, оплат і взаєморозрахунків. У межах таких операцій зазвичай вилучають фінансову документацію, комп’ютерну техніку, мобільні телефони та інші предмети, що можуть мати доказове значення.
За даними Євроюсту, справа стосується фальшивих рахунків-фактур, які компанія та її субпідрядники нібито подавали за логістичні та організаційні господарські послуги. Ці послуги мали надаватися військовим кораблям НАТО та їхнім екіпажам під час перебування суден у портах північно-західної Європи.
Ймовірна схема з рахунками за послуги
Слідство перевіряє, чи відповідали заявлені у документах роботи фактичним витратам і чи були вони виконані в повному обсязі. У центрі уваги перебувають рахунки за організацію заходів кораблів у порти, логістичний супровід, координацію постачання та інші послуги, необхідні під час перебування військових суден.
Потенційна схема могла передбачати оформлення рахунків на послуги з нечітким описом, завищеною ціною або без належного підтвердження фактичного виконання. Також слідчі перевіряють можливе використання субпідрядників для переказу коштів і маскування справжніх одержувачів платежів. Водночас остаточні висновки можна буде зробити лише після завершення розслідування та аналізу вилучених матеріалів.
Попередньо загальні збитки, яких могли зазнати держави-члени НАТО, оцінюють у понад один мільйон євро. Сума може змінитися після перевірки всіх контрактів, банківських операцій і документів, пов’язаних із діяльністю компаній у трьох країнах.
Особливість цієї справи полягає в тому, що ймовірні порушення стосуються не лише приватного бізнесу, а й обслуговування військових кораблів. Такі контракти мають підвищений рівень контролю, оскільки пов’язані з бюджетними коштами, оборонною інфраструктурою та безпекою міжнародних операцій. Будь-які зловживання у цій сфері можуть завдати шкоди не тільки державним фінансам, а й довірі до системи забезпечення союзницьких сил.
Позиція норвезької прокуратури
Старша прокурорка Норвезького національного управління з розслідування та судового переслідування економічних та екологічних злочинів Маріанна Бендер заявила, що зростання оборонних бюджетів у світі підвищує ризик економічних злочинів. За її словами, правоохоронні органи уважно стежать за цією сферою.
«Якщо НАТО стало жертвою шахрайства, реакція буде жорсткою», — наголосила представниця норвезької прокуратури. Її заява свідчить про те, що розслідування розглядається як важлива справа, яка може мати наслідки для контролю за оборонними закупівлями та фінансовими процедурами, що застосовуються під час обслуговування військових кораблів.
Наразі підозрювані користуються всіма процесуальними правами, а їхня вина не вважається доведеною. Слідчі органи мають встановити, хто саме готував рахунки, ухвалював рішення про оплату, контролював виконання робіт і міг отримувати незаконну вигоду. Також необхідно з’ясувати, чи була можлива схема організована в одній країні, чи діяла як транскордонна мережа.
Міжнародна координація в цій справі може дозволити швидше зіставити дані про компанії, договори та платежі. Співпраця між Німеччиною, Норвегією та Румунією має допомогти простежити рух коштів і визначити повний масштаб можливих збитків. Подальші рішення щодо підозрюваних залежатимуть від результатів експертиз, допитів і перевірки фінансових документів.
Це не перший випадок, коли європейські правоохоронці проводять масштабні операції через підозри у шахрайстві. Наприкінці вересня рейди одночасно відбулися у 19 європейських країнах у справі про махінації з продажем мобільних телефонів через інтернет. Тоді попередні збитки оцінювали приблизно у 300 мільйонів євро.
Раніше також стало відомо про вирок чеській депутатці Європейського парламенту, яку визнали винною у шахрайстві з субсидіями Європейського Союзу. Подібні справи демонструють, що європейські органи посилюють увагу до використання бюджетних коштів і перевірки фінансових операцій.
У справі про можливе шахрайство з кораблями НАТО ключовим питанням залишаються реальний обсяг наданих послуг і відповідність платежів умовам контрактів. Остаточні результати розслідування мають показати, чи йдеться про системну схему, окремі зловживання або помилки в оформленні документів.