Дата публікації Голосіївський стрілець називав себе "генералом російської армії"
Опубліковано 22.04.26 11:35
Переглядів статті Голосіївський стрілець називав себе "генералом російської армії" 4

Голосіївський стрілець називав себе "генералом російської армії"

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Внаслідок розслідування стрілянини в Голосіївському районі Києва з'ясувалося, що 58-річний підозрюваний Дмитро Васильченков у своїх особистих файлах заявляв про себе як про «генерала російської армії». Ця деталь стала відомою після аналізу вмісту його мобільного телефону, що допомогло слідству скласти більш повну картину мотивів і поведінки нападника.

Що знайшли в телефоні стрільця

Після затримання (а пізніше ліквідації) Васильченкова поліція вилучила його мобільний пристрій та ретельно вивчила файли. Серед знайденого — низка відеозаписів, на яких нападник сам себе знімав під час стрільби та під час руху під’їздом. За словами голови Національної поліції Івана Вигівського, на одних із цих записів чоловік неодноразово називав себе «генералом російської армії», що вказує на спотворене уявлення про власну роль або на можливі психічні вади.

Окрім відео, у телефоні виявили і аудіозапис, який, за версією слідства, був зроблений у момент конфлікту зі сусідом. Дмитро почав диктофон перед тим, як піднятися у квартиру за карабіном; запис зафіксував, як він піднімався зі зброєю, ходив під'їздом і йшов до супермаркету, а також ключові моменти захоплення заручників. Цей аудіоматеріал уже передали до Служби безпеки України для подальшої експертизи і як доказ у кримінальному провадженні.

Читайте також: Несподівана деталь у телефоні ліквідованого стрільця у Києві допомогла поліції, - глава МВС

Хід подій у Голосіївському районі та реакція правоохоронців

Вечором 18 квітня на вулиці Деміївській у Києві Васильченков підпалив власну квартиру, вийшов на вулицю з карабіном і відкрив хаотичну стрільбу по перехожих. Згодом нападник зайшов до супермаркету «Велмарт», де забарикадувався з кількома заручниками. Силові структури спробували вести переговори: спецпідрозділ КОРД близько 40 хвилин вів спроби умовити нападника скласти зброю, однак чоловік ігнорував вимоги та не висував жодних чітких вимог.

Після того як зловмисник застрелив одного із заручників, правоохоронці здійснили штурм, у результаті якого нападника було ліквідовано. За попередніми даними, карабін був зареєстрований на законних підставах: у відкритих джерелах повідомлялося, що Васильченков мав погашену судимість, що дозволяло йому мати зброю легально. Під час пожежі в суміжній квартирі постраждала 4-місячна дитина — вона отруїлася чадним газом і потребувала медичної допомоги.

Подія викликала широкий громадський резонанс через кадри у соцмережах: наступного дня з'явилося відео, де видно двох патрульних, що залишили місце подій після пострілів. Цей епізод спричинив перевірки та внутрішні розслідування у поліції.

Наслідки для правоохоронних органів і подальше слідство

Вже після інциденту відбулися кадрові рішення та кримінальні провадження. Начальник Департаменту патрульної поліції Євгеній Жуков подав у відставку на тлі критики дій окремих патрульних. Генеральний прокурор Руслан Кравченко ініціював кримінальне розслідування щодо дій поліцейських, які залишили місце подій. Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід одному з патрульних — Михайлу Дробницькому, якого підозрюють у службовій недбалості із тяжкими наслідками; йому загрожує до 8 років позбавлення волі за відповідною статтею.

Аналогічні заходи застосовано і до патрульної Ганни Дудіної. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко назвав поведінку частини патрульних «великим соромом» і наголосив, що у такій ситуації співробітники мали зайняти позицію та спробувати зупинити стрільця, аж до застосування сили для негайної нейтралізації загрози.

Щодо самого кривавого епізоду, правоохоронці продовжують аналізувати відео та аудіо докази з мобільного телефону нападника, опитують свідків і проводять психологічну експертизу знайдених матеріалів. Передані до СБУ аудіозаписи можуть допомогти встановити мотиви, а також з’ясувати, чи діяла особа під впливом ідеологічної мотивації, чи її поведінку зумовили особисті психічні проблеми.

Інформація про те, що нападник називав себе «генералом російської армії», додає справі складних питань щодо можливих ідеологічних або маргінальних мотивів. Водночас офіційні органи поки утримуються від однозначних висновків, чекаючи результатів експертиз та судово-кримінального розслідування. Громадськість і ЗМІ продовжують стежити за оновленнями у справі, а правоохоронці заявили про намір ретельно та прозоро висвітлювати хід слідства.