Останні дні на просторах соціальних мереж і проросійських медіа з'явилося відео, яке нібито демонструє підготовку «майдану» у столиці Угорщини напередодні місцевих виборів. Матеріали отримали широкий розголос у РосЗМІ та серед мереж блогерів, проте експерти вказують на серйозні ознаки маніпуляції і скоординованої дезінформаційної кампанії.
Будєт Майдан у Будапешті: РосЗМІ звинувачують українців у підготовці заворушень перед виборами
За повідомленнями, що поширюються, на кадрах видно людей у військовій формі, карту з підписом «Будапешт» та нібито план дій, спрямований на дестабілізацію ситуації в Угорщині. Водночас Центр протидії дезінформації наголошує, що відео має характерні ознаки постановки: відсутність ідентифікаційних деталей, неприродна поведінка учасників та відсутність конспірації, натомість використання військової форми як емоційного тригера. Це вкладається у відомі зразки інформаційних операцій, спрямованих на дискредитацію українських інституцій і військових.
Що відомо про походження відео та його зміст
Аналіз кадрів показує, що особи у відео розмовляють українською, але без можливості встановити місце й час зйомки. Поширення матеріалу було зафіксовано у акаунтах, які системно просувають антиукраїнські наративи і відповідають типовим ознакам мережевого промоутингу російської пропаганди. На додачу, у мережі відзначається активізація проросійських блогерів, які підхоплюють тему і транслюють твердження про нібито «втручання України у вибори» в Угорщині.
За наявною інформацією від органів, що відстежують фейки, ролик міг бути створений силами, пов’язаними з агентствами постановочних матеріалів, а також особами, що після 2014 року виїхали до рф. Мета — створити «підтвердження» для майбутніх звинувачень і підсилити наративи про зовнішнє втручання, які підривають довіру до української сторони в очах партнерів у ЄС та НАТО.
Мета інформаційної операції та можливі наслідки
Основна мета таких інформаційних вкидів — створення штучного приводу для звинувачень у втручанні у вибори, дискредитація України у регіоні та розпалювання внутрішньополітичної напруги всередині європейських країн. Маніпулятори орієнтуються на емоційну реакцію аудиторії: демонстрація військової форми, карта з чіткою географічною міткою та нарочито театралізована поведінка учасників підсилюють ілюзію «доказу».
Як наслідок, такі фейки можуть спровокувати дипломатичні інциденти, посіяти сумніви серед виборців і вплинути на інформаційний фон виборчих кампаній. Важливо також звернути увагу, що подібні матеріали часто використовують для відволікання уваги від реальних подій і для посилення розколів у суспільствах, де відбуваються вибори.
Експерти радять оцінювати подібні матеріали критично: перевіряти джерела першої публікації, звертати увагу на відсутність ідентифікаційних ознак, аналізувати контекст і звертатися до офіційних повідомлень. Робота з розвінчування фейків ведеться спеціальними центрами й незалежними фактчекерами, які фіксують поширення й походження таких вкидів.
У підсумку, попри гучні заголовки й емоційні відео, наявні дані вказують на те, що матеріал має ознаки постановки і є частиною координованої інформаційної операції. Спроби звинуватити українців у підготовці заворушень у Будапешті слугують інструментом для посилення антиисторій і маніпуляцій у передвиборчий період, що підкреслює важливість уважної перевірки інформації та спільної роботи міжнародних інституцій проти дезінформації.
В Україні почали створювати «енергетичні соти»: що це і навіщо