Сергій Пономарьов
Україна звернулася до Європейського Союзу із проханням забезпечити додаткове фінансування для покриття масштабних витрат, пов’язаних із війною, економікою та функціонуванням держави. Йдеться про пошук близько 70 млрд євро на 2027 рік. Водночас Словаччина та Угорщина вже заявили, що не планують долучатися до фінансування відповідної позики для України.
Позиція двох країн може ускладнити переговори всередині ЄС, адже рішення щодо великих фінансових програм потребують узгодження між державами-членами. Для Києва підтримка європейських партнерів залишається критично важливою, оскільки бюджетні потреби України зростають через тривалі бойові дії, витрати на оборону, відновлення пошкодженої інфраструктури та забезпечення базових соціальних видатків.
Скільки коштів Україна просить у Європейського Союзу
Під час саміту в Брюсселі президент України Володимир Зеленський заявив, що загальна вартість війни для країни наступного року може становити близько 155 млрд євро. У цю суму входять витрати на оборону, безпеку, підтримку армії, соціальні програми, функціонування державного апарату та відновлення критично важливих об’єктів.
Українська сторона закликала лідерів держав ЄС знайти необхідні фінансові ресурси для продовження допомоги. Окремо Київ розраховує на нову позику обсягом 70 млрд євро, яка могла б забезпечити стабільне фінансування у 2027 році. Така підтримка має зменшити навантаження на державний бюджет і дозволити спрямовувати внутрішні доходи передусім на першочергові потреби країни.
Водночас Європейський Союз уже погодив для України позику на 90 млрд євро. Ці кошти мають допомогти покрити нагальні фінансові потреби держави протягом 2026–2027 років. Європейська комісія планує надавати фінансування поступово, відповідно до затверджених умов та бюджетних процедур.
Запит України на додаткові 70 млрд євро не означає автоматичного виділення всієї суми. Перед ухваленням рішення державам Євросоюзу необхідно погодити механізм фінансування, умови кредитування, гарантії та розподіл фінансового навантаження між учасниками програми.
Чому Словаччина та Угорщина не підтримують фінансування
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не братиме участі у фінансуванні нової позики для України. За його словами, Братислава не готова підтримувати підхід, за якого кошти європейського бюджету або спільні фінансові інструменти спрямовуються на продовження військової допомоги Києву.
Аналогічну позицію, за наданою інформацією, займає і керівник угорського уряду Петер Мадяр. Таким чином, одразу дві держави ЄС виступили проти участі у фінансуванні запланованої позики Україні на 2027 рік. Їхня позиція може стати одним із чинників, що впливатимуть на подальші переговори щодо європейської фінансової підтримки.
Фіцо також висловився щодо переговорів про довгостроковий бюджет Євросоюзу на 2028–2034 роки. Він зазначив, що країни-члени поки що далекі від узгодження спільної позиції. На думку словацького прем’єра, досягти домовленості до кінця року буде складно, хоча саме на цей термін розраховує голова Європейської ради Антоніу Коста.
Окремо Роберт Фіцо назвав небезпечним пов’язування переговорів про майбутній бюджет ЄС із фінансуванням України. Він вважає, що бюджетна політика Союзу має розглядатися ширше, а її ухвалення не повинно залежати виключно від питання подальшої підтримки Києва.
Водночас словацький уряд заявляє про готовність підтримувати Україну в інших сферах. Серед можливих напрямів Братислава називає освітні проєкти, розвиток дорожньої інфраструктури та посилення енергетичних з’єднань. Такий підхід передбачає допомогу цивільним секторам і реалізацію конкретних проєктів без прямого фінансування військових потреб.
Яку допомогу Україна вже отримує від ЄС
Попри дискусії щодо нової позики, Європейський Союз продовжує надавати Україні фінансову та оборонну підтримку. 14 жовтня ЄС виділив ще 2,86 млрд євро на потреби оборони в межах програми Ukraine Support Loan. Фінансування має посилити спроможності українських Сил оборони та забезпечити закупівлю необхідного озброєння.
Кошти планують спрямувати на придбання безпілотних літальних апаратів, систем протиповітряної оборони, ракет, радіолокаційних станцій, засобів радіоелектронної боротьби та боєприпасів. Для України це особливо важливо в умовах регулярних атак і високої інтенсивності бойових дій.
Крім того, 7 жовтня Україна отримала ще 1,2 млрд євро в межах тієї самої програми. Ці виплати є частиною ширшого механізму європейської допомоги, який передбачає поступове надходження коштів та їх використання за визначеними напрямами.
Фінансова підтримка ЄС залишається одним із ключових джерел стабільності української економіки. Завдяки зовнішньому фінансуванню держава може виконувати соціальні зобов’язання, підтримувати роботу бюджетних установ, оплачувати оборонні потреби та уникати різкого скорочення видатків у критично важливих сферах.
Водночас відмова Словаччини та Угорщини фінансувати позику Україні у 2027 році демонструє, що всередині Євросоюзу зберігаються політичні розбіжності щодо подальшої допомоги. Для Києва це означає необхідність продовжувати переговори з іншими партнерами та шукати додаткові фінансові інструменти.
Подальше рішення залежатиме від позиції більшості держав ЄС, готовності погодити спільний бюджетний механізм і визначити довгострокову модель підтримки України. У центрі уваги залишатимуться обсяги позики, терміни її надання, умови повернення та гарантії стабільного фінансування у 2026–2027 роках.