Всеволод Чабанець
Український валютний ринок входить у новий тиждень без передумов для різкого обвалу чи стрімкого зміцнення гривні. Водночас відносна стабільність курсу залишається результатом не лише балансу попиту та пропозиції, а й активної участі Національного банку. Регулятор продовжує компенсувати нестачу валютної виручки та стримувати надмірний попит з боку імпортерів.
За оцінкою директора департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності «Глобус Банку» Тараса Лєсового, протягом 19–25 жовтня валютні котирування можуть змінюватися помірно. Однак це не означає, що тиск на гривню зник. Ринок і надалі залежатиме від обсягів імпорту, поведінки експортерів, воєнних ризиків та щоденних валютних інтервенцій Нацбанку.
Прогноз курсу долара та євро на наступний тиждень
На міжбанківському валютному ринку долар, імовірно, торгуватиметься в межах 44,85–45,25 гривні. Очікуваний діапазон для євро становить 50–51 гривню. Такі показники свідчать про збереження курсової рівноваги, хоча рух валютних котирувань може бути нерівномірним у різні дні.
На готівковому ринку діапазон буде ширшим через більшу чутливість обмінників і банків до ситуативного попиту населення. Долар може коштувати від 44,80 до 45,50 гривні, а євро — від 50 до 52 гривень. Різниця між готівковими та безготівковими курсами залежатиме від обсягів заявок, активності клієнтів і потреб фінансових установ у валютній ліквідності.
Щоденні коливання, за прогнозом банкіра, залишатимуться відносно невеликими. На міжбанку зміна курсу може становити приблизно 5–15 копійок, у комерційних банках — 10–20 копійок, а в обмінних пунктах — до 30 копійок. У межах усього тижня середні відхилення можуть перебувати на рівні 1–1,5% від стартових значень.
Такий прогноз означає, що ринок може реагувати на окремі новини та зміни попиту, але без панічних стрибків. Водночас готівковий сегмент традиційно залишатиметься більш волатильним, оскільки на нього впливають не тільки великі операції бізнесу, а й настрої громадян, які купують валюту для заощаджень або поточних витрат.
Чому Нацбанк змушений збільшувати валютні інтервенції
Спокійна динаміка курсу гривні значною мірою підтримується продажем валюти Національним банком. За останні два місяці середній обсяг таких операцій становив близько 1,2 мільярда доларів на тиждень. Це приблизно на 30–35% більше, ніж у першому півріччі, коли регулятор у середньому продавав близько 900 мільйонів доларів щотижня.
Зростання обсягів інтервенцій свідчить про посилення структурного попиту на іноземну валюту. Йдеться не обов’язково про панічні настрої, а передусім про потреби компаній, які оплачують імпортне пальне, обладнання, техніку, сировину, медикаменти та комплектуючі. Якщо валютна виручка експортерів не покриває потреби імпортерів, різницю доводиться компенсувати за рахунок резервів регулятора.
За січень–серпень Україна імпортувала товарів майже на 66,3 мільярда доларів. Водночас обсяг експорту перевищив 26,6 мільярда доларів. Таким чином, різниця між імпортом та експортом наблизилася до 40 мільярдів доларів, а імпорт майже у 2,5 раза перевищив експорт.
Саме цей дисбаланс є одним із головних чинників тиску на гривню. Для придбання імпортної продукції бізнесу потрібні долари та євро, тоді як надходження від експорту не формують достатньої пропозиції валюти на внутрішньому ринку. У таких умовах Нацбанк виходить із продажем іноземної валюти, згладжуючи різкі зміни та не допускаючи надмірної нестабільності.
Однак інтервенції не скасовують фундаментальних проблем. Вони лише дають ринку час для адаптації та допомагають уникнути різких курсових рухів. Якщо потреби імпортерів зростатимуть, а експортна виручка залишатиметься обмеженою, навантаження на регулятора може зберігатися.
Війна, інфляція та поведінка населення як фактори курсу
Додатковий вплив на валютний ринок мають воєнні ризики. Посилення атак здатне збільшувати витрати підприємств на резервні джерела електроенергії, ремонт пошкоджених об’єктів, логістику, безпеку та накопичення запасів. Компанії змушені витрачати більше ресурсів для підтримання роботи, а частина таких витрат згодом може позначатися на собівартості товарів і послуг.
Окрему роль відіграє енергетичний фактор. Ускладнення постачання пального або зростання витрат на його придбання стимулює додатковий попит на іноземну валюту з боку імпортерів. Водночас дорожче пальне впливає на транспортування, виробництво та роздрібні ціни, посилюючи інфляційний тиск. У результаті валютний і ціновий фактори починають діяти одночасно.
На курс також можуть впливати настрої населення. Якщо громадяни очікують ослаблення гривні, вони частіше купують готівкові долари та євро, намагаючись зберегти заощадження. Такий попит може швидко відобразитися на котируваннях в обмінниках, навіть якщо на міжбанківському сегменті ситуація залишається спокійною.
Важливим інструментом стримування ажіотажу є привабливість гривневих заощаджень. Депозити та облігації внутрішньої державної позики можуть стати альтернативою купівлі валюти, якщо їхня дохідність компенсує інфляційні ризики. Коли громадяни та бізнес залишають частину коштів у гривневих інструментах, тиск на готівковий валютний ринок зменшується.
Очікується, що спред на міжбанку може становити до 15 копійок за долар і до 20 копійок за євро. У комерційних банках різниця між курсами купівлі та продажу може сягати 50–60 копійок за долар і 80 копійок — 1 гривні за євро. В обмінниках спред, імовірно, становитиме 60 копійок — 1 гривню за долар та 1–1,30 гривні за євро.
Різниця між курсами купівлі готівкової валюти в банках може перебувати в межах 20–30 копійок за долар і 30–50 копійок за євро. В обмінних пунктах цей показник може сягати 30–50 копійок за долар і 50–70 копійок за євро. Для курсів продажу прогнозуються менші відмінності: у банках 10–20 копійок за долар і 20–30 копійок за євро, а в обмінниках — 30–50 копійок за долар і до 50 копійок за євро.
У середньому різниця між міжбанківськими та готівковими котируваннями може становити 10–15 копійок. Це вказує на відсутність значного розриву між сегментами ринку та відносно керовану ситуацію.
Отже, різких курсових потрясінь протягом 19–25 жовтня, найімовірніше, не відбудеться. Водночас гривня залишатиметься під тиском через значний імпортний попит, торговельний дефіцит, воєнні витрати та обмежену валютну виручку. Головним фактором стабільності буде готовність Нацбанку й надалі проводити інтервенції та своєчасно реагувати на зміну ринкової ситуації.