Роксолана Мережко
Президент України Володимир Зеленський попередив, що у разі встановлення російського контролю над Україною масштаби вимушеної міграції можуть різко зрости. За його оцінкою, до Європи потенційно можуть виїхати ще до 20 мільйонів українців. Глава держави наголосив, що росія не припиняє війну, вбиває мирних жителів і створює умови, за яких люди змушені залишати власні домівки.
Заява прозвучала під час зустрічі європейських лідерів на тлі складної військової та гуманітарної ситуації. Зеленський підкреслив, що російська агресія спрямована не лише проти української армії, а й проти цивільного населення, критичної інфраструктури та самого права українців жити у своїй країні. За його словами, політика Москви фактично призводить до витіснення людей з України.
Президент також зауважив, що росія не демонструє готовності зупинятися. Саме тому, на його думку, поразка України або встановлення окупаційного контролю може спричинити нову масштабну хвилю біженців. Йдеться не лише про мешканців прифронтових регіонів, а й про мільйони людей з усієї країни, які можуть шукати безпеки в державах Європейського Союзу.
Скільки українців уже перебувають у Європі
Від початку повномасштабного вторгнення мільйони громадян України були змушені залишити свої будинки. Частина людей виїхала за кордон у перші тижні війни, інші переїжджали пізніше через окупацію територій, регулярні обстріли, руйнування житла або тривалі перебої з електропостачанням, теплом і водою.
За даними європейської статистики, понад 4 мільйони українців перебувають у країнах ЄС під тимчасовим захистом. Цей статус дає можливість легально проживати, працювати, навчатися та отримувати базову соціальну допомогу. Найбільше громадян України прийняли Німеччина, Польща та Чехія. Значна кількість українців також проживає в інших державах Євросоюзу.
Тимчасовий захист став одним із головних механізмів підтримки українців, які рятувалися від війни. Для багатьох родин він дозволив швидко знайти житло, оформити дітей до школи, отримати медичну допомогу та почати працювати. Водночас значна частина переселенців продовжує стежити за ситуацією в Україні та розглядає повернення після завершення бойових дій як один із можливих сценаріїв.
Нова хвиля вимушеної міграції матиме значно більші масштаби, якщо бойові дії поширяться на інші регіони або росія отримає можливість встановити контроль над усією територією країни. У такому разі Європа зіткнеться з додатковим навантаженням на системи житла, освіти, медицини, ринку праці та соціального забезпечення.
Війна посилює демографічні та соціальні ризики
Точну кількість населення України нині визначити складно. Повномасштабна війна призвела до масштабного переміщення людей усередині країни та за її межі, а на окупованих територіях немає можливості проводити повноцінний облік. Крім того, частина громадян регулярно змінює місце проживання, а деякі українці перебувають за кордоном без оформлення статусу тимчасового захисту.
Демографічні наслідки війни проявляються у скороченні чисельності населення, зменшенні народжуваності, розділенні сімей та втраті трудового потенціалу. Особливо гостро проблема відчувається у громадах, які зазнали окупації або масштабних руйнувань. Повернення людей після завершення війни залежатиме від безпекової ситуації, відновлення житла, наявності роботи та доступу до соціальних послуг.
Європейські країни вже несуть значні витрати на допомогу українцям. Проте у випадку нової хвилі переміщення державам доведеться збільшувати фінансування програм підтримки, розширювати мережу тимчасового житла та готувати додаткові місця у школах і медичних закладах. Для України це означатиме ще більші втрати людського капіталу та складніше відновлення після завершення бойових дій.
Водночас українці, які перебувають за кордоном, продовжують підтримувати економіку держави. Вони надсилають кошти рідним, допомагають волонтерським ініціативам, беруть участь у міжнародній адвокації України та зберігають зв’язок із громадами. Саме тому питання безпеки та створення умов для добровільного повернення громадян є важливою частиною майбутньої державної політики.
Фінансовий тиск на Україну та роль Європи
Окрім безпосередньої військової загрози, Україна стикається з масштабним бюджетним дефіцитом. Через війну держава змушена спрямовувати значні ресурси на оборону, виплату заробітних плат у бюджетній сфері, соціальні програми, відновлення пошкодженої інфраструктури та підтримку громад, які прийняли внутрішньо переміщених осіб.
За оцінками міжнародних фінансових установ, дефіцит державного бюджету України наступного року може становити від 30 до 35 мільярдів доларів. Такий розрив неможливо повністю закрити лише внутрішніми ресурсами. Країна потребує стабільної військової, фінансової та гуманітарної допомоги від партнерів.
Європейський Союз залишається одним із головних союзників України. Погоджене фінансування обсягом 90 мільярдів євро має допомогти державі підтримувати економіку, виконувати соціальні зобов’язання та забезпечувати нагальні потреби в умовах війни. Однак європейські уряди одночасно змушені реагувати на зростання цін на енергоносії, внутрішньополітичні суперечки, геополітичні кризи та виклики для власних бюджетів.
Подальша підтримка України залишається одним із ключових питань європейського порядку денного. Від обсягу та своєчасності допомоги значною мірою залежить здатність України захищати міста, утримувати економіку та створювати умови для повернення громадян. Попередження Зеленського про можливий виїзд ще 20 мільйонів українців є сигналом про потенційні наслідки поразки України не лише для самої держави, а й для всієї Європи.
Запобігти новій масштабній міграційній кризі можна лише шляхом посилення оборони України, збереження її територіальної цілісності та забезпечення надійних гарантій безпеки. Для мільйонів українців це означає можливість залишатися вдома, а для Європи — уникнення ще більшого гуманітарного, соціального та фінансового навантаження.