Всеволод Чабанець
Вихідні 17–18 жовтня були насичені подіями, що безпосередньо впливають на безпекову ситуацію в Європі та подальшу підтримку України. У центрі уваги опинилися рішення адміністрації Дональда Трампа щодо санкцій проти росії, суперечки навколо роботи супутникової системи Starlink, нові інциденти з безпілотниками на східному фланзі НАТО, а також масштабні заворушення у Франції.
Окремо обговорювалися перспективи американської розвідки для України, можливе посилення російської гібридної війни проти європейських держав, транзит українського зерна та політичні заяви, здатні вплинути на відносини Києва з сусідами. Головні міжнародні новини вихідних — у стислому огляді.
Санкції проти росії та суперечка навколо Starlink
Президент США Дональд Трамп підписав указ, яким відмовився від негайного застосування нових санкцій проти росії, передбачених так званим законом Грема. У Вашингтоні пояснили, що рішення дає змогу протягом 60 днів оцінити можливі наслідки обмежень для американської та світової економіки.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що пауза не означає остаточного скасування санкційного механізму. За його словами, адміністрація прагне проаналізувати ризики та визначити, наскільки нові заходи можуть вплинути на енергетичні ринки, міжнародну торгівлю й економіку Сполучених Штатів.
Рішення Трампа викликало різку реакцію в Конгресі. Сенатор Річард Блюменталь, один з авторів законопроєкту, звинуватив президента у фактичному послабленні тиску на кремль. На його думку, відмова від жорстких заходів суперечить позиції значної частини американського суспільства, Конгресу та європейських союзників США.
У росії рішення американського президента, навпаки, назвали історичним. Представник російського керівництва Кирило Дмитрієв заявив, що економічна співпраця між Москвою та Вашингтоном нібито відповідає інтересам обох країн і може створити умови для відновлення довіри. Українська сторона сприйняла ці сигнали інакше.
Президент Володимир Зеленський наголосив, що послаблення тиску на Росію не допоможе припинити війну. Він заявив, що санкційний закон досі може бути дієвим інструментом, однак лише за умови його реального застосування. На думку українського лідера, будь-які поступки кремлю можуть бути сприйняті Владіміром путіним як підтвердження підтримки його політики.
Окремим напрямом суперечки стала робота супутникової системи Starlink, яку Україна використовує для зв’язку, координації та захисту від російських ударів. Раніше з’явилася інформація про можливе обмеження швидкості роботи системи на українській території. Київ вважає, що такі дії могли бути частиною спланованої операції.
Американська сторона заперечила причетність адміністрації до обмежень, а міністр фінансів США назвав заяви українського президента щодо Starlink і Starshield безвідповідальними. Водночас у Європі наголосили, що залежність від однієї супутникової системи створює стратегічний ризик. Європейські країни вже працюють над власними аналогами, однак створення повноцінної альтернативи потребуватиме часу та значних ресурсів.
У неділю Володимир Зеленський повідомив, що Сполучені Штати відновили передачу Україні критично важливої розвідувальної інформації. Це рішення має допомогти своєчасніше виявляти підготовку російських ракетних атак і посилити захист української енергетичної інфраструктури.
Дрони над Чорним морем і загроза для країн НАТО
Румунські військові ввечері в суботу заявили про знищення двох реактивних безпілотників над Чорним морем. Після інциденту Бухарест ініціював скликання засідання Північноатлантичної ради. Румунія регулярно стикається з наслідками російських атак по українських портах і прикордонних районах, тому кожен подібний випадок розглядають як потенційну загрозу для безпеки Альянсу.
У Польщі в ніч проти неділі повідомили про можливе порушення повітряного простору невідомим об’єктом. У районі Любліна проводили пошукову операцію, а на тлі російських атак по західних областях України польські військові підняли в повітря авіацію. Тимчасово обмежувалася також робота аеропортів у Жешуві та Любліні.
Тривожні повідомлення надійшли й із Латвії та Литви. У Литві знайшли уламки безпілотника, який, імовірно, залетів із території Польщі. Об’єкт пошкодив цивільний автомобіль. Литовська влада пояснила, що не змогла збити дрон через складні погодні умови, які ускладнили його візуальну ідентифікацію.
Українське Міністерство закордонних справ припустило, що безпілотник міг втратити орієнтацію під впливом російських засобів радіоелектронної боротьби. У Києві висловили жаль через інцидент і наголосили, що російська РЕБ дедалі частіше створює ризики для сусідніх держав.
Паралельно російська влада заявила про масовану атаку безпілотників на Ленінградську область. Повідомлялося про понад сотню дронів, займання на території нафтового термінала та перебої з електропостачанням. Ці заяви неодноразово ставали частиною інформаційного протистояння, однак сам факт використання далекобійних безпілотників свідчить про розширення географії ударів по військових та енергетичних об’єктах росії.
У Литві також намагалися підпалити компанію, яка зберігає обладнання Starlink. Представник урядового центру управління кризами заявив, що слід може вести до росії. Інцидент розглядають у контексті можливого посилення гібридної кампанії Москви проти європейської інфраструктури, логістики та технологічних компаній.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що має інформацію про ймовірну ескалацію російської гібридної війни проти Європи ще до різдвяного періоду. Йдеться не лише про кібератаки, а й про диверсії, підпали, провокації на кордонах, дезінформацію та спроби вплинути на суспільні настрої.
Протести у Франції та політичні сигнали з Європи
У Франції суботні протести проти високих цін переросли у масштабні сутички між демонстрантами та поліцією. Заворушення відбувалися в Парижі, Марселі, Ліможі та інших містах. Причинами невдоволення називали подорожчання пального, продуктів і житла, а також загальне падіння купівельної спроможності населення напередодні президентських виборів.
У Марселі протестувальники увірвалися до будівлі мерії. У Ліможі під час вечірніх сутичок підпалили історичну ратушу XIX століття, яка зазнала значних пошкоджень. У Парижі та низці інших міст нападів зазнали магазини, установи й транспортні засоби. Вулиці після протестів були захаращені уламками та обгорілими конструкціями.
Французькі правоохоронці затримали близько 1200 людей. Влада намагається стабілізувати ситуацію та не допустити подальшого поширення насильства. Події вже стали предметом гострих політичних дискусій у самій Франції та за її межами.
Дональд Трамп пов’язав масові протести з міграційною політикою Франції та закликав Париж посилити контроль над кордонами. Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що відповідальність за насильство нібито несуть західні ліберальні сили. Французька влада поки зосереджена на відновленні порядку, розслідуванні нападів і захисті критично важливих об’єктів.
Схожі протести за участі молоді відбулися у Брюсселі. Там демонстранти виступали проти зростання вартості пального, продуктів і оренди житла. В Албанії протестувальники, які вимагали відставки прем’єр-міністра, закидали поліцію камінням, після чого правоохоронці застосували водомети. Албанський уряд попередив, що тривалі масові заворушення можуть негативно позначитися на євроінтеграції країни.
На тлі цих подій у Європі тривають суперечки щодо допомоги Україні. Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що не заперечує проти транзиту українського зерна через угорську територію. Водночас словацький прем’єр Роберт Фіцо заявив, що Словаччина та Угорщина не фінансуватимуть новий пакет допомоги Україні від Європейського Союзу на 2027 рік.
Кандидат у прем’єри Польщі від правих сил пообіцяв жорстко відстоювати інтереси своєї країни у відносинах з Україною. Це свідчить про те, що українсько-польський діалог і надалі залишатиметься складним, особливо у питаннях торгівлі, аграрного експорту, історичної політики та безпекової співпраці.
Серед інших важливих новин вихідних — переговори Володимира Зеленського з представниками президента США щодо контактів української та американської команд, затримання у Молдові двох українських прикордонників, політичні проблеми чеського руху ANO та напад на європейських посадовців на Західному березі Йордану. Сукупність цих подій демонструє, що Європа одночасно стикається з воєнними ризиками, політичною поляризацією, економічним невдоволенням і новими проявами гібридної агресії.