Тихон Гулевичук
Україна відреагувала на інцидент із безпілотником, який уранці 18 жовтня опинився в повітряному просторі Литви. Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що причиною зміни маршруту дрона, ймовірно, стали російські заходи радіоелектронної боротьби. За його словами, Україна шкодує через ситуацію та готова надати литовській стороні всю необхідну інформацію для встановлення обставин події.
Інцидент привернув увагу не лише Литви, а й інших країн Балтійського регіону. Після виявлення невідомого об’єкта в небі Латвія та Литва оголосили повітряну тривогу. Для перевірки ситуації та реагування на потенційну загрозу було залучено військову авіацію союзників. Подія стала черговим нагадуванням про те, наскільки складною залишається безпекова ситуація на східному фланзі НАТО через війну росії проти України.
У МЗС пояснили можливу причину зміни маршруту дрона
Георгій Тихий повідомив, що безпілотник, найімовірніше, відхилився від запланованого курсу внаслідок дії російських засобів радіоелектронної боротьби. Такі системи можуть впливати на навігацію, зв’язок та керування безпілотними апаратами, ускладнюючи їхню роботу й іноді змінюючи напрямок польоту. У Міністерстві закордонних справ зазначили, що йдеться про російські заходи, спрямовані на зміну курсу безпілотників під час операцій проти законних військових цілей на території росії.
Водночас українська сторона не заявляла, що мала намір спрямувати дрон у бік Литви. Навпаки, пояснення МЗС свідчить про те, що перетин повітряного простору союзної держави міг статися через зовнішній вплив на навігаційні системи апарата. Остаточні висновки мають бути зроблені після вивчення уламків, аналізу траєкторії польоту та обміну даними між відповідними відомствами України й Литви.
Україна перепросила за незручності, ризики та занепокоєння, які міг спричинити цей інцидент. Речник МЗС наголосив, що Київ розуміє занепокоєння литовських громадян і державних органів, адже будь-який невідомий об’єкт у повітряному просторі може становити потенційну загрозу для цивільного населення та критичної інфраструктури.
Що відомо про падіння уламків у Литві
Після повітряної тривоги уламки ймовірного безпілотника виявили в селі Юоджоніс Пасвальського району Литви. На місці працювали відповідні служби, які мали встановити тип об’єкта, його походження та обставини падіння. Саме результати цього дослідження можуть допомогти підтвердити або спростувати попередню версію щодо українського дрона та впливу російських систем радіоелектронної боротьби.
Міністр оборони Литви Робертас Каунас раніше пояснював, що об’єкт не збили через складні погодні умови. Погана видимість ускладнювала його візуальну ідентифікацію та створювала додаткові ризики під час застосування засобів протиповітряної оборони. У таких умовах військовим необхідно було діяти максимально обережно, щоб не помилитися з визначенням цілі та не створити небезпеку для людей на землі.
Згодом стало відомо, що дрон пошкодив цивільний автомобіль. Інформації про постраждалих унаслідок падіння або перебування безпілотника на території Литви не надходило. Водночас сам факт пошкодження майна продемонстрував, що подібні інциденти можуть мати безпосередні наслідки для цивільних навіть за відсутності жертв.
Для Литви, яка межує з росією та Білоруссю, питання контролю повітряного простору має особливе значення. Країни Балтії регулярно посилюють моніторинг неба та координують дії з партнерами по НАТО. Виявлення невідомого безпілотника автоматично потребує перевірки, оскільки за умов активної війни в регіоні неможливо одразу виключити розвідувальне, ударне або випадкове походження об’єкта.
Україна пообіцяла співпрацювати з литовськими партнерами
У Міністерстві закордонних справ України заявили про готовність надати литовським партнерам усю відповідну інформацію для з’ясування деталей. Йдеться, зокрема, про дані щодо можливого маршруту безпілотника, характеру операції, під час якої він використовувався, а також технічні відомості, які можуть допомогти експертам визначити причину відхилення апарата.
За словами Георгія Тихого, Україна й надалі тісно співпрацюватиме з Литвою, щоб не допустити повторення подібних випадків. Така взаємодія може включати обмін інформацією про повітряні загрози, оперативне інформування про запуски безпілотників і координацію між військовими та дипломатичними структурами. Для Києва важливо зберегти довіру союзників і водночас пояснити, що першопричиною багатьох небезпечних ситуацій у регіоні є російська агресія.
У МЗС окремо подякували Литві за підтримку України та допомогу в протидії росії. Литовська сторона послідовно підтримує Україну на політичному, військовому й гуманітарному рівнях. Саме тому Київ розглядає інцидент як ситуацію, яку необхідно врегулювати через відкритий діалог, обмін доказами та спільне розслідування, а не як причину для погіршення двосторонніх відносин.
Наразі остаточна оцінка події залежить від висновків литовських фахівців і подальшої комунікації між Україною та Литвою. Встановлення точного походження дрона, причин його потрапляння в литовський повітряний простір і обставин пошкодження цивільного автомобіля має важливе значення для посилення безпеки в Балтійському регіоні. Українська сторона наголошує, що готова сприяти цьому процесу та вжити заходів для запобігання подібним інцидентам у майбутньому.