Тихон Гулевичук
Литва планує спрямувати на оборону у 2027 році понад 4,8 млрд євро. Відповідна сума передбачена в проєкті державного бюджету, який уряд країни схвалив і має подати на розгляд Сейму. Заплановані видатки становитимуть близько 5% прогнозованого валового внутрішнього продукту Литви.
Рішення про збереження масштабного фінансування оборонної сфери ухвалене на тлі посилення уваги країн Балтії до безпеки східного флангу Європейського Союзу та НАТО. Для Литви питання розвитку армії, закупівлі сучасного озброєння, зміцнення інфраструктури й підготовки військових залишаються одними з головних пріоритетів державної політики.
Скільки Литва витратить на оборону
Згідно з бюджетними планами, у 2027 році оборонні асигнування Литви мають зрости майже на 35 млн євро порівняно з поточним роком. У грошовому вимірі це буде новий значний показник для країни, населення якої становить менш як три мільйони людей. Водночас частка оборонних витрат у ВВП дещо зменшиться порівняно з поточним показником, оскільки цього року вона становить приблизно 5,38%.
Попри таку різницю у відсотках, уряд Литви наголошує на необхідності стабільного та довгострокового фінансування сектору безпеки. Влада прагне забезпечити армію ресурсами, необхідними для виконання національних планів оборони, а також для участі в колективній системі стримування НАТО.
На початку минулого року Державна рада з питань оборони Литви домовилася щороку спрямовувати на оборонні потреби від 5% до 6% ВВП у період із 2026-го до 2030 року. Такий орієнтир значно перевищує мінімальні вимоги, які тривалий час застосовувалися в Альянсі. У Вільнюсі вважають, що географічне розташування країни та безпекова ситуація в регіоні виправдовують саме такий рівень фінансових зобов’язань.
Оборонний бюджет Литви на 2027 рік має стати частиною ширшої програми модернізації збройних сил. Йдеться не лише про збільшення кількості техніки чи боєприпасів, а й про розвиток систем управління, протиповітряної оборони, військової мобільності, розвідки та логістики.
Підготовка армії та прийом німецької бригади
Збільшення видатків на оборону пов’язане, зокрема, зі створенням у Литві армійської дивізії. Формування такого з’єднання потребує значних ресурсів, адже передбачає розбудову командних структур, закупівлю озброєння, підготовку особового складу та облаштування військових об’єктів.
Окремим напрямом є підготовка інфраструктури для розміщення на литовській території німецької бригади. Її присутність має посилити обороноздатність Балтійського регіону та продемонструвати готовність союзників до спільного реагування на потенційні загрози. Для прийому іноземного військового контингенту потрібні казарми, полігони, склади, транспортні маршрути, медичні об’єкти й відповідні умови для тривалого перебування військовослужбовців.
Литовська влада розглядає ці інвестиції як внесок не тільки у власну національну безпеку, а й у спільну оборону НАТО. Розміщення союзницьких сил, регулярні навчання та спільне планування мають підвищити готовність країн регіону до кризових ситуацій. Водночас нові оборонні проєкти створюють додаткове навантаження на державні фінанси.
Урядові рішення передбачають поступове нарощування спроможностей литовської армії. Для цього необхідно фінансувати як великі закупівлі, так і повсякденні витрати: утримання військових частин, навчання резервістів, виплату грошового забезпечення, ремонт техніки та розвиток систем зв’язку.
Дефіцит державного бюджету та соціальні витрати
Доходи державного бюджету Литви у 2027 році, за прогнозами, становитимуть майже 22,2 млрд євро. У цю суму включені надходження з бюджету Європейського Союзу. Водночас видатки планують на рівні близько 27,9 млрд євро. Таким чином, різниця між доходами та витратами буде суттєвою.
Очікуваний дефіцит перевищить орієнтир, встановлений Маастрихтськими критеріями ЄС. За загальним правилом, дефіцит державного бюджету країн-членів має залишатися в межах 3% ВВП. Однак уряд Литви пояснює збільшення розриву між доходами й видатками необхідністю забезпечити безпекові потреби та профінансувати зростання соціальних виплат.
Прем’єр-міністр Міндаугас Сінкявічюс зазначав, що значна частина додаткових витрат пов’язана саме з рішенням спрямовувати на оборону 5% ВВП. Іншим важливим чинником є підвищення індексованих соціальних виплат, розмір яких змінюється відповідно до економічних показників і вартості життя.
Для литовського уряду це означає необхідність одночасно виконувати кілька завдань: підтримувати доходи населення, забезпечувати роботу державних установ, фінансувати інфраструктурні проєкти та прискорювати модернізацію армії. Високі оборонні видатки можуть посилити бюджетний тиск, однак у Вільнюсі вважають їх необхідними через ризики для східного флангу Європи.
Литовський прем’єр наголошував, що країна як держава, розташована на східному кордоні ЄС і НАТО, повинна вкладати значні кошти у власну оборону. Таку позицію підтримують лідери коаліційних партій. За їхніми оцінками, скорочення оборонного фінансування в нинішніх умовах могло б послабити національні спроможності та ускладнити виконання союзницьких зобов’язань.
Бюджет Литви на 2027 рік демонструє, що безпекові витрати залишаються центральним елементом державної фінансової політики. Остаточні параметри документа ще має затвердити Сейм, тому під час парламентського розгляду можливі зміни окремих статей. Водночас головний орієнтир, імовірно, збережеться: країна планує підтримувати оборонні видатки на рівні не менш як 5% ВВП і продовжувати підготовку до посилення військової присутності союзників.
Для Литви це рішення має довгострокове значення. Воно визначатиме темпи розвитку збройних сил, можливості розміщення німецької бригади, стан військової інфраструктури та рівень готовності держави до потенційних загроз. Одночасно владі доведеться шукати баланс між потребами оборони, соціальною політикою та вимогами бюджетної дисципліни Європейського Союзу.