Тихон Гулевичук
П’ятниця, 16 жовтня, стала насиченим днем для європейської та української дипломатії. У Брюсселі лідери Європейського Союзу обговорили подальшу підтримку України, ризики від зміни американської політики щодо росії та загрози, які війна створює для всього континенту. Однією з найпомітніших подій стала зустріч президента України Володимира Зеленського з прем’єр-міністром Угорщини Петером Мадяром, яка може започаткувати новий етап у відносинах Києва та Будапешта.
Водночас Сполучені Штати продовжили послаблювати окремі обмеження проти російського енергетичного сектору. Дональд Трамп заявив про готовність підтримувати домовленості з Владіміром путіним щодо постачання російського дизельного пального, а також різко розкритикував українські удари по нафтопереробних підприємствах росії. Європейські лідери сприйняли такі сигнали як небезпечну зміну підходу Вашингтона до війни.
Саміт ЄС: підтримка України та критика політики Трампа
Під час засідання Європейської ради лідери держав-членів ЄС одностайно засудили нову політику Дональда Трампа щодо росії. Європейські політики наголосили, що послаблення санкцій без завершення війни є неприйнятним, а будь-які рішення щодо безпеки України не можуть ухвалюватися без участі самої України та європейських держав.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що санкційний тиск на Росію може бути переглянутий лише після реального припинення бойових дій. За її словами, Москва повинна продемонструвати готовність завершити агресію, а не використовувати переговори для перегрупування сил чи отримання економічних переваг.
Обговорення в Брюсселі було непростим. Частина дипломатів описала атмосферу саміту як хаотичну, а глава Європейської ради Антоніу Кошта зазнав гострої критики. Попри суперечки щодо тактики, держави ЄС продемонстрували спільну позицію в ключовому питанні: Україна залишається пріоритетом для Європи, а російська агресія та гібридні атаки становлять загрозу для всього континенту.
Володимир Зеленський звернувся до учасників саміту із проханням забезпечити Україні додаткове фінансування на 2027 рік. За його оцінкою, загальна вартість війни наступного року може сягнути 155 мільярдів євро, а Києву необхідно щонайменше 70 мільярдів євро зовнішньої допомоги для оборони, закупівлі озброєнь та підтримки стійкості держави.
Європейський Союз визнав потребу України в такому фінансуванні. Йдеться не лише про безпосередні видатки на фронт, а й про протиповітряну оборону, енергетичну інфраструктуру, відновлення пошкоджених об’єктів та підтримку функціонування державних інституцій. Європейські партнери також підтвердили, що безпека України безпосередньо пов’язана з безпекою самого ЄС.
Окрему увагу під час переговорів приділили реформам. Україна та Євросоюз домовилися створити робочу групу, яка сприятиме просуванню антикорупційних змін. Крім того, обговорювалися потреби української протиповітряної оборони, ситуація в енергетичному секторі та подальше просування країни до членства в ЄС.
На цьому тлі Дональд Трамп продовжив публічні атаки на українське керівництво. Американський президент заявив, що Володимир Зеленський нібито не є людиною, з якою Сполученим Штатам варто мати справу, оскільки він не хоче домовлятися про завершення війни. Київ натомість наголошує, що готовий до справедливого миру, але не погодиться на умови, які передбачають винагороду для агресора або позбавляють Україну права на самозахист.
Трамп також назвав українську кампанію проти російських нафтопереробних заводів ганьбою та заявив, що росія має чимало інших цілей, які могла б атакувати Україна. Ці слова пролунали після того, як Київ повідомив про зняття тимчасової заборони на удари по російських НПЗ. Україна раніше погодилася на коротку паузу в атаках по енергетичних об’єктах росії, однак Москва продовжила бити по українській енергетичній інфраструктурі.
Нова сторінка у відносинах України та Угорщини
Однією з головних дипломатичних подій дня стала перша зустріч Володимира Зеленського та Петера Мадяра без присутності свідків і помічників. Переговори відбулися на полях саміту ЄС у Брюсселі та тривали близько 30 хвилин. Такий формат і тривалість розмови стали важливим сигналом після тривалого періоду напруження між Києвом і Будапештом.
Український президент назвав зустріч дуже хорошою. За його словами, сторони домовилися відновити спільну роботу на різних рівнях, активізувати контакти між урядами та обмінятися візитами. Зеленський підкреслив, що Україна зацікавлена в добросусідстві та взаємному посиленні, а не в конфліктах із сусідніми державами.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав переговори історичними та такими, що відкривають нову сторінку у двосторонніх відносинах. Йдеться про можливість перейти від публічних суперечок до практичної роботи над питаннями, які роками залишалися джерелом напруги.
Петер Мадяр повідомив, що Україна та Угорщина продовжать консультації на міністерському рівні. Особливу увагу планують приділити становищу національних меншин, які проживають у двох країнах. Також сторони погодилися поставити політичні та економічні відносини на нову основу.
Президент України отримав запрошення відвідати Будапешт уже наступного тижня. Майбутній візит може стати важливим кроком для закріплення домовленостей, досягнутих у Брюсселі. Успішний діалог із новим угорським урядом здатен зменшити кількість блокувань українських ініціатив у ЄС і посилити регіональну підтримку Києва.
Паралельно Швеція підтвердила готовність посилити військову та енергетичну допомогу Україні. Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон обговорили насамперед потреби української протиповітряної оборони. Стокгольм пообіцяв передати винищувачі Gripen, які мають доповнити парк українських F-16 та використовуватися, зокрема, для боротьби з реактивними ударними безпілотниками.
Швеція також оголосила новий пакет допомоги майже на 45 мільйонів євро. Кошти спрямують на підтримку української енергетичної інфраструктури напередодні зими. Для України це особливо важливо, адже росія систематично намагається знищити об’єкти генерації, розподілу та передачі електроенергії.
Російські атаки та дискусії про переговори
Наслідки російської агресії дедалі відчутніші за межами України. Протягом ночі російські безпілотники п’ять разів порушували повітряний простір Молдови. Один із дронів упав і вибухнув поблизу села Скаяни в Дондюшанському районі. Молдовська влада оприлюднила уламки апарата та продовжила оцінювати наслідки інциденту.
У Румунії тривали пошуки семи моряків, які зникли після атаки безпілотників на танкер. Болгарія звернулася до НАТО з проханням надати весь доступний спектр засобів для протидії дронам. Ці події демонструють, що російська війна створює прямі ризики для судноплавства, прикордонної безпеки та цивільної інфраструктури країн Чорноморського регіону.
На українсько-польському кордоні збільшилися черги через повітряні тривоги. Тимчасові обмеження руху вплинули на роботу пунктів пропуску та ускладнили перевезення. У Польщі також затримали третього підозрюваного у підпалі об’єкта Starlink. За інформацією засобів масової інформації, затриманий може бути громадянином України, однак остаточні обставини справи мають встановити правоохоронці.
Литва продовжила посилену охорону кордону з Калінінградською областю до середини листопада. В Естонії вперше пройдуть спільні німецько-естонські навчання Brave Blue 26. Такі заходи покликані зміцнити готовність союзників до можливих провокацій, диверсій і порушень повітряного простору.
На дипломатичному рівні тема переговорів також залишалася в центрі уваги. Папа Римський провів розмову з Владіміром путіним щодо ситуації в Олешках. Водночас у Соціал-демократичній партії Німеччини пролунали заклики до підготовки переговорів між Європою та росією.
Представник німецьких соціал-демократів Рольф Мютценіх заявив, що Європа повинна бути готовою до дипломатичного процесу. Водночас він визнав, що нині не бачить реальної готовності Владіміра путіна до змістовних переговорів. На його думку, повноцінного вікна для дипломатії поки немає.
Серед інших важливих новин дня стало рішення України збільшити скидання води з Дністровського водосховища, щоб допомогти Молдові. Президент Чехії, своєю чергою, витратив 15 тисяч євро, аби достроково повернутися з відпустки та взяти участь у голосуванні на виборах. А транзит російського зерна через Латвію за дев’ять місяців зріс у 2,3 раза, що вкотре привернуло увагу до складності європейської політики щодо торгівлі з росією.
Головний підсумок дня полягає в тому, що Європа намагається зберегти єдність перед новими викликами. Попри суперечки всередині ЄС, дипломатичний тиск з боку Вашингтона та постійні російські провокації, підтримка України залишається центральним елементом європейської безпеки. Порозуміння з Угорщиною, військова допомога Швеції та спільна реакція на загрози можуть стати важливими складовими подальшої стійкості України й усього регіону.