Сергій Пономарьов
Країни «Групи семи» мають намір спрямувати 260 млн євро на відновлення захисної оболонки Чорнобильської атомної електростанції. Йдеться про фінансування робіт із відновлення конфайнмента, який забезпечує ізоляцію зруйнованого четвертого енергоблока та має критичне значення для ядерної й радіаційної безпеки України та Європи.
Про заплановану міжнародну допомогу повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль. За його словами, відповідне рішення стало важливим результатом роботи з партнерами та мобілізації ресурсів для подолання наслідків російського удару по об’єкту Чорнобильської АЕС.
G7 виділить 260 млн євро на нове укриття для ЧАЕС: що відомо
Захисна споруда над зруйнованим четвертим реактором ЧАЕС є одним із ключових елементів системи міжнародної ядерної безпеки. Її завдання полягає в тому, щоб не допустити поширення радіоактивних матеріалів у навколишнє середовище, захистити об’єкт від впливу атмосферних явищ і створити безпечні умови для подальших робіт усередині зруйнованого енергоблока.
Після аварії 1986 року над четвертим реактором спорудили перше укриття. Згодом через ризики, пов’язані з його технічним станом, над старою конструкцією встановили масштабну захисну оболонку, яку часто називають новим безпечним конфайнментом. Саме ця конструкція нині потребує відновлення та додаткових робіт для збереження її функціональності.
За інформацією української сторони, загальна потреба у фінансуванні відновлення конфайнмента становить щонайменше 500 млн євро. Тому внесок країн G7 у розмірі 260 млн євро є значною частиною необхідної суми, однак не покриває всіх витрат. Для виконання повного комплексу робіт потрібно залучити додаткові кошти від міжнародних донорів.
Чому відновлення конфайнмента є важливим
Конфайнмент Чорнобильської АЕС розрахований на тривалу експлуатацію та має захищати зону зруйнованого реактора від зовнішніх факторів. Пошкодження його елементів можуть ускладнити контроль над об’єктом, проведення демонтажних робіт і поводження з радіоактивними матеріалами. Тому відновлення оболонки розглядають не лише як інфраструктурний проєкт, а передусім як невідкладний захід у сфері ядерної безпеки.
Окрему загрозу становить можливість подальшого погіршення стану конструкцій. Захисна оболонка складається з великої кількості металевих елементів, інженерних систем, обладнання для моніторингу та контролю. Вони мають працювати узгоджено, щоб забезпечувати стабільність споруди та безпечне виконання робіт у зоні відчуження.
Українська влада наголошує, що відновлення ЧАЕС має міжнародне значення. Наслідки аварії на станції у 1986 році продемонстрували, що радіаційні ризики не обмежуються територією однієї держави. Саме тому підтримка партнерів і спільна відповідальність за безпечний стан об’єкта залишаються принципово важливими.
Російський удар по захисній оболонці продемонстрував, наскільки вразливими можуть бути критично важливі об’єкти навіть після завершення масштабного міжнародного будівельного проєкту. Пошкодження конфайнмента створило додаткові ризики та зумовило необхідність проведення технічного обстеження, оцінки стану конструкцій і підготовки плану відновлення.
Як Україна планує залучити решту коштів
Для покриття залишкової фінансової потреби Україна планує використати міжнародну донорську конференцію, яка має відбутися в Парижі. Її спільними головами виступатимуть Україна, Франція та Європейський банк реконструкції та розвитку. Очікується, що під час зустрічі партнери обговорять подальше фінансування, пріоритетні технічні завдання та механізми контролю за використанням коштів.
Лідерство в мобілізації міжнародної підтримки, за словами Дениса Шмигаля, належить міністру економіки, фінансів, промислового та цифрового суверенітету Франції Ролану Лескюру. Франція бере активну участь у координації допомоги та підтримує зусилля України, спрямовані на відновлення безпечного стану Чорнобильської станції.
Окрім внеску країн G7, раніше про готовність надати фінансову допомогу заявляли окремі європейські партнери. Федеральне міністерство довкілля Німеччини планує спрямувати Україні до 50 млн євро на ремонт захисної оболонки ЧАЕС. Європейський Союз також обіцяв виділити 75 млн євро грантової допомоги для відновлення укриття.
Якщо всі заявлені внески будуть підтверджені та акумульовані, вони допоможуть наблизити запуск повномасштабних робіт на об’єкті. Водночас остаточний обсяг фінансування, графік реалізації та перелік технічних заходів залежатимуть від результатів обстеження конфайнмента й погодження міжнародної програми відновлення.
Підтримка Чорнобильської АЕС з боку G7 та європейських держав свідчить про спільну відповідальність за ядерну безпеку. Для України залучення 260 млн євро є важливим кроком, але для повного відновлення захисної оболонки необхідно знайти ще значні ресурси. Майбутня донорська конференція в Парижі має стати майданчиком для остаточного збору коштів і координації подальших дій.