Ірма Шелест
Європейський Союз оцінює, що Україні може бракувати близько 70 мільярдів євро до 2027 року для покриття ключових фінансових потреб. Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши: ЄС розраховує не лише на власні ресурси, а й на активну участь міжнародних партнерів. Йдеться про довгострокове фінансування, необхідне для підтримки державного бюджету, економіки, соціальної сфери та відновлення країни.
Озвучена сума демонструє масштаб викликів, із якими Україна стикається в умовах повномасштабної війни. Дефіцит коштів формується не через одну окрему статтю витрат. Він охоплює потреби оборони, виплату пенсій і соціальних допомог, підтримку критичної інфраструктури, функціонування державних установ, відновлення пошкоджених об’єктів та забезпечення базової економічної стабільності.
Чому Україні потрібне довгострокове фінансування
Українська економіка продовжує працювати в умовах високих ризиків. Через воєнні дії держава втрачає частину податкових надходжень, а підприємства стикаються з перебоями у виробництві, логістиці та постачанні електроенергії. Водночас видатки бюджету залишаються надзвичайно високими, оскільки уряд має одночасно фінансувати оборону, соціальні зобов’язання та підтримувати функціонування економіки.
Навіть за умови поступового відновлення ділової активності внутрішніх доходів недостатньо для повного покриття всіх потреб. Саме тому зовнішня фінансова допомога стала важливим елементом бюджетного планування України. Кредити, гранти та інші форми підтримки дають змогу своєчасно виконувати державні зобов’язання, не створюючи надмірного тиску на громадян і бізнес.
Період до 2027 року потребує особливої уваги, адже фінансування має бути не ситуативним, а прогнозованим. Для уряду важливо розуміти, які ресурси будуть доступні в наступні бюджетні роки. Це дозволяє планувати видатки, укладати довгострокові контракти, розробляти програми відновлення та зберігати довіру міжнародних фінансових інституцій.
Фінансова визначеність також важлива для приватного сектору. Українські та іноземні компанії готові інвестувати у виробництво, енергетику, аграрний сектор, транспорт і цифрову економіку, але потребують чітких гарантій стабільності. Коли держава має підтверджене фінансування, зменшується ризик різких бюджетних скорочень, а економічне планування стає більш передбачуваним.
Яку роль відіграють партнери Європейського Союзу
Заява Урсули фон дер Ляєн свідчить про те, що Європейський Союз розглядає підтримку України як спільне завдання міжнародної коаліції. ЄС уже залишається одним із головних фінансових донорів України, однак масштаб потреб вимагає ширшої участі держав-партнерів, міжнародних організацій та фінансових установ.
Підтримка може надаватися в різних формах. Частина коштів спрямовується безпосередньо до державного бюджету, інша — на конкретні інфраструктурні проєкти, гуманітарні програми, енергетичну стійкість або розвиток приватного бізнесу. Окреме значення мають пільгові кредити, грантові програми та гарантії, які допомагають залучати додаткові інвестиції.
Для України важливо, щоб міжнародна допомога була узгодженою та регулярною. Разові транші дають змогу розв’язати нагальні проблеми, але не створюють достатньої основи для довгострокового розвитку. Стабільні програми фінансування дозволяють планувати відновлення громад, модернізацію лікарень і шкіл, ремонт транспортної інфраструктури та відбудову енергетичних об’єктів.
Міжнародні партнери також зацікавлені в ефективному використанні коштів. Тому фінансова підтримка зазвичай супроводжується вимогами щодо прозорості, контролю витрат, реформування державного управління та посилення антикорупційних механізмів. Такі умови мають не лише контролюючу, а й практичну функцію: вони допомагають створити систему, у якій кошти працюють на відновлення економіки та підвищення стійкості держави.
Що означає дефіцит у 70 мільярдів євро для України
Озвучений обсяг нестачі не обов’язково означає одномоментну потребу у фінансуванні всієї суми. Це оцінка загального розриву між прогнозованими потребами України та ресурсами, які вже доступні або можуть бути гарантовані. Остаточний розмір потреб залежатиме від розвитку ситуації на фронті, стану економіки, обсягів руйнувань, темпів відновлення та майбутніх рішень міжнародних партнерів.
Водночас цифра у 70 мільярдів євро чітко показує, що питання фінансової допомоги залишатиметься центральним у міжнародному порядку денному. Без достатніх ресурсів Україні буде складніше підтримувати бюджетну стабільність, фінансувати оборонні потреби та реалізовувати масштабні проєкти відновлення. Особливо вразливими можуть стати регіони, які зазнали найбільших руйнувань і потребують значних інвестицій у житло, дороги, енергетику та соціальні об’єкти.
Для українців міжнародна фінансова підтримка має безпосереднє практичне значення. Вона допомагає забезпечувати виплату заробітних плат у бюджетній сфері, пенсій і соціальних виплат, підтримувати роботу медичних та освітніх установ. Крім того, зовнішні ресурси сприяють відновленню електропостачання, ремонту пошкоджених будинків і підтримці громад, які прийняли мільйони внутрішньо переміщених осіб.
Важливим завданням для України залишається поєднання зовнішньої допомоги з внутрішнім економічним зростанням. Розвиток виробництва, створення робочих місць, детінізація економіки та збільшення податкових надходжень поступово зменшуватимуть залежність від міжнародного фінансування. Однак у найближчі роки зовнішня підтримка, ймовірно, залишатиметься критично необхідною через масштаби воєнних і відновлювальних витрат.
Європейський сигнал про потребу залучення додаткових партнерів має також політичне значення. Він свідчить про прагнення сформувати широку та стійку систему допомоги Україні на кілька років уперед. Для Києва це можливість розраховувати на більш прогнозоване бюджетне планування, а для міжнародної спільноти — інструмент збереження економічної стабільності держави, яка захищає свою незалежність і водночас готується до масштабної відбудови.
Найближчі рішення щодо фінансування визначатимуть не лише здатність України покривати поточні видатки, а й темпи її майбутнього відновлення. Саме тому дефіцит у 70 мільярдів євро варто розглядати як заклик до узгоджених дій. За умови своєчасної підтримки, прозорого використання коштів і продовження економічних реформ Україна зможе зберегти стійкість, підтримати громадян і створити основу для післявоєнного розвитку.