Орбан заперечив накази затримати інкасаторів Ощадбанку: що сталося

Скандал навколо затримання українських інкасаторів в Угорщині отримав новий політичний розвиток. Експрем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заперечив, що особисто віддавав наказ силовикам затримувати працівників Ощадбанку та вилучати цінності з банківських автомобілів. За його словами, антитерористична поліція діяла самостійно, у межах власних повноважень і без урядових директив.

Заява угорського політика пролунала на тлі кримінального провадження, у межах якого слідчі перевіряють законність операції проти українських громадян. Справа викликала значний резонанс, оскільки йдеться не лише про затримання інкасаторів, а й про вилучення великої суми грошей, золота та інших цінностей, які перевозилися у службових автомобілях Ощадбанку.

Що заявив Віктор Орбан

Віктор Орбан стверджує, що угорські правоохоронці проводили операцію без прямого розпорядження уряду. Політик наголосив, що антитерористичний підрозділ діяв у межах своєї юрисдикції та самостійно ухвалював рішення під час затримання українських інкасаторів.

За словами Орбана, уряд не надавав силовикам жодних спеціальних вказівок. Водночас він заявив, що у разі необхідності міг би віддати відповідний наказ, а працівники спецслужб, на його думку, нібито добре виконали поставлене завдання та заслуговують на нагороди.

Політик також повторив твердження про те, що українські інкасатори могли пересуватися територією Угорщини з порушеннями. Водночас у публічному просторі не було наведено переконливих доказів, які б підтверджували ці звинувачення. Саме відсутність складу злочину згодом стала однією з причин закриття справи щодо українських працівників.

Заява Орбана фактично є спробою відмежувати уряд від дій силовиків. Однак вона не зняла питань щодо того, хто саме ухвалив рішення про проведення операції, на якій підставі було вилучено майно та чому затриманих тривалий час утримували із застосуванням жорстких обмежень.

Чому Орбана підозрюють у причетності до операції

Версія про те, що рейд проти інкасаторів міг мати політичний мотив, з’явилася після публікацій колишнього високопоставленого прокурора та повідомлень угорських засобів масової інформації. За їхніми даними, операція могла бути пов’язана з передвиборчою риторикою партії «Фідес», яка у той період активно формувала образ України як небезпечного та непередбачуваного сусіда.

На цьому тлі затримання українських громадян могло використовуватися для демонстрації жорсткої позиції угорської влади щодо іноземців та транскордонних операцій. Саме тому твердження про відсутність урядових наказів викликало додаткові запитання. Якщо рішення ухвалили виключно правоохоронці, то слідство має встановити, чому дії спецслужб збіглися з політичними заявами та передвиборчими інтересами.

Правоохоронні органи Угорщини відкрили кримінальне провадження за фактом можливого незаконного затримання українських інкасаторів. У межах розслідування допитали колишнього керівника угорського антитерористичного відомства Яноша Хайду. Він вважається давнім соратником Орбана, тому його роль у підготовці та проведенні операції є одним із ключових питань для слідства.

Крім того, слідчі допитали трьох рядових співробітників поліції. Їхні свідчення можуть допомогти з’ясувати, хто координував дії підрозділів, хто ухвалював рішення щодо переміщення затриманих та на яких підставах працівники спецслужб отримали доступ до грошей і цінностей Ощадбанку.

Важливо, що публічне заперечення Орбана не є остаточним доказом відсутності його впливу на операцію. Остаточні висновки мають ґрунтуватися на документах, наказах, показаннях учасників подій та інших матеріалах кримінального провадження.

Як відбувалося затримання інкасаторів Ощадбанку

Інцидент стався 5 березня. Угорські силовики затримали працівників Ощадбанку, які перевозили гроші та цінності. За наявною інформацією, в автомобілях перебували мільйони доларів і євро, а також золото. Під час операції українських громадян взяли під варту, а майно вилучили.

Обставини затримання стали предметом окремої критики. Повідомлялося, що інкасаторів тривалий час утримували в кайданках, а під час транспортування їм зав’язували очі. Такі дії викликали питання щодо дотримання міжнародних норм, прав затриманих та положень конвенцій, учасницею яких є Угорщина.

Українська сторона розцінила інцидент як незаконне поводження із громадянами та неправомірне заволодіння майном. Окрему увагу привернуло те, що угорські органи фактично пов’язували українських інкасаторів із підозрами у відмиванні грошей. Однак згодом кримінальну справу щодо них закрили через відсутність складу злочину.

6 травня Угорщина повернула Україні гроші та цінності Ощадбанку, які були вилучені під час спецоперації. Повернення майна стало важливим кроком, однак не усунуло питань щодо відповідальності посадовців і силовиків, які організували затримання.

Наразі головна увага прикута до того, чи зможе розслідування встановити реальний ланцюг ухвалення рішень. Якщо буде доведено, що операцію провели з порушенням закону або з політичних мотивів, відповідати можуть як безпосередні виконавці, так і посадовці, які координували їхні дії.

Ситуація навколо інкасаторів Ощадбанку залишається чутливою для українсько-угорських відносин. Вона стосується не лише повернення коштів і золота, а й гарантій безпеки українських громадян за кордоном, дотримання дипломатичних норм та неприпустимості використання силових структур у політичних цілях.