Балтійські країни закликали ЄС заборонити транзит зерна з росії

Лідери Латвії, Литви та Естонії закликали Європейський Союз повністю заборонити транзит російського зерна через територію країн ЄС. Відповідне звернення вони направили президенту Європейської ради Антоніу Кошті та президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн. Балтійські держави вважають, що європейська транспортна інфраструктура не повинна використовуватися для підтримки російської економіки в умовах повномасштабної війни проти України.

Лист підписали прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал, президент Литви Гітанас Науседа та прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс. Ініціатори звернення наголошують: росія продовжує атакувати українські порти, залізничні вузли, торговельні маршрути та цивільну інфраструктуру, водночас зберігаючи можливість заробляти на експорті власної аграрної продукції через європейські логістичні коридори.

Балтійські країни вимагають посилити обмеження проти російського аграрного експорту, оскільки вбачають у транзиті зерна не лише економічне, а й політичне питання. На думку лідерів трьох держав, доходи від експорту та транспортування товарів допомагають кремлю компенсувати наслідки міжнародних санкцій і фінансувати подальшу агресію.

Чому країни Балтії виступають проти транзиту російського зерна

У зверненні до керівництва ЄС зазначається, що Москва намагається одночасно обмежувати доступ України до світових ринків і розширювати власні можливості для продажу зерна. Російські військові удари по портовій інфраструктурі та атаки на вантажні судна створюють додаткові перешкоди для українського експорту. Натомість російські компанії шукають альтернативні маршрути, зокрема через Балтійське море та територію Європейського Союзу.

Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що європейська інфраструктура не має сприяти фінансуванню війни росії проти України. За його словами, ЄС повинен не послаблювати санкційний тиск, а посилювати його, одночасно допомагаючи Україні зберігати доступ до міжнародної торгівлі.

Балтійські лідери також звертають увагу на ризик переміщення через Європу зерна, яке могло бути незаконно вивезене з тимчасово окупованих територій України. Вони вважають, що для такого товару мають діяти максимально жорсткі перевірки та заборони. Ідеться не лише про безпеку ланцюгів постачання, а й про недопущення легалізації продукції, отриманої внаслідок пограбування українських підприємств і фермерських господарств.

На думку представників Латвії, Литви та Естонії, спільна політика Євросоюзу має бути зрозумілою для всіх учасників ринку. Якщо окремі маршрути залишатимуться доступними для російського зерна, Москва зможе використовувати відмінності між національними правилами, змінювати напрямки поставок і надалі отримувати прибутки від торгівлі.

Крістен Міхал має намір порушити питання заборони транзиту російського зерна під час найближчого засідання Європейської ради. Очікується, що під час обговорення глави держав і урядів ЄС розглянуть не лише обмеження щодо аграрної продукції росії, а й способи підтримки українського експорту.

ЄС закликають розширити «коридори солідарності» для України

Однією з ключових пропозицій балтійських держав є зміцнення так званих коридорів солідарності між ЄС та Україною. Ці маршрути були створені для того, щоб українські зернові, промислові товари та інша продукція могли потрапляти на міжнародні ринки в умовах блокування або обмеження роботи українських морських портів.

Лідери Балтії вважають, що Євросоюз має прискорити проходження вантажів, збільшити пропускну спроможність залізничних і автомобільних переходів, а також удосконалити координацію між митними та прикордонними службами. Це дозволило б скоротити витрати українських експортерів і зробити альтернативні маршрути більш ефективними.

Підтримка українських перевезень має важливе значення для економіки держави. Експорт зерна забезпечує валютні надходження, підтримує роботу аграрних підприємств і допомагає зберігати робочі місця. Крім того, стабільні поставки продовольства з України впливають на світовий ринок та продовольчу безпеку країн, які залежать від імпорту зернових.

У країнах Балтії наголошують, що російська агресія спрямована не лише проти української території, а й проти здатності України самостійно торгувати з іншими державами. Саме тому європейські рішення у сфері транзиту, логістики та митного контролю розглядаються як частина ширшої політики підтримки України.

Які заходи вже запровадили країни Балтії

На тлі перенаправлення російських зернових потоків до Балтійського моря держави регіону почали застосовувати додаткові обмеження. Естонія запровадила заборону на перевезення російського та білоруського зерна своєю територією. Рішення пояснили необхідністю протидіяти російському тиску на український експорт і не допускати використання естонської інфраструктури для підтримки агресора.

Латвія посилила контроль на кордоні щодо зернових вантажів. Одним із завдань такого контролю є виявлення продукції, яка могла бути викрадена на окупованих територіях України та надалі оформлена як російський товар. Окремо латвійська влада анонсувала підвищені, зокрема 300-відсоткові, мита на зернові перевезення з росії та Білорусі, а також на їхню переробку.

Литва також послідовно виступає за посилення обмежень щодо товарів, які прямо або опосередковано можуть приносити прибуток російському бюджету. Вільнюс підтримує спільний підхід ЄС, за якого контроль за транзитом має діяти на всій території Союзу, а не лише в окремих прикордонних країнах.

Заборона транзиту російського зерна через ЄС, якщо її буде погоджено на загальноєвропейському рівні, може суттєво змінити логістику аграрних поставок росії. Водночас європейські уряди мають врахувати ризики для світового продовольчого ринку та забезпечити, щоб обмеження проти російського експорту не створювали додаткових перешкод для українських товарів.

Для Балтійських держав питання транзиту зерна стало частиною ширшої дискусії про відповідальність Європи перед Україною. Латвія, Литва та Естонія очікують від ЄС узгоджених рішень, які одночасно обмежать економічні можливості росії, унеможливлять продаж викраденого українського зерна та посилять доступ України до міжнародних ринків.