Пів мільйона українців повернуться: коли почнеться хвиля

Прогноз Національного банку України привернув увагу експертів і громадськості: за оцінками регулятора, масове повернення українців з-за кордону може розпочатися з 2027 року, а вже 2028-го число повернутих сягатиме до пів мільйона. Ця новина відкриває низку соціально-економічних та політичних запитань: за яких умов відбудеться така зворотна демографічна хвиля, як держава і бізнес мають до неї підготуватися, і що означатиме для місцевих ринків праці та інфраструктури поетапне повернення співвітчизників.

У прогнозі Нацбанку йдеться, що 2027 року очікується початковий етап повернення — близько 100 тисяч людей, а 2028-го — уже до 500 тисяч. Такий сценарій базується на передумовах стабілізації безпекової ситуації, прискоренні відновлення інфраструктури та економіки, а також на змінах на європейських ринках праці, які стимулюватимуть мігрантів шукати можливості вдома. Серед ключових факторів, що можуть активізувати міграційні потоки назад, експерти виділяють: відновлення промислового виробництва і будівництва, державні програми релокації та підтримки бізнесу, доступність житла і послуг, а також зміни в соціальній політиці — пенсійна та податкові реформи, стимулюючі повернення.

Для регіонів, що прийматимуть поверненців, це означатиме як додаткові можливості, так і виклики. Позитивні ефекти включають притік робочої сили, який може стати каталізатором відновлення локального бізнесу, підвищення попиту на товари й послуги, а також збільшення податкових надходжень за умови стабільної інтеграції людей у формальні ринки праці. Однак без чіткої політики з працевлаштування й соціальної підтримки велика хвиля повернення може створити дисбаланси: наплив на ринки нерухомості, дефіцит соціальних послуг у містах та селах, тиск на системи охорони здоров’я і освіти.

Політичний вимір події не менш важливий. Уміння держави комунікувати плани та реальні можливості повернення вплине на довіру населення і готовність людей ризикнути переїхати назад. Необхідні прозорі процедури визнання досвіду та кваліфікацій, програми перекваліфікації та стимули для підприємців, які хочуть відкрити або розширити бізнес в Україні. Також варто звернути увагу на регіональні відмінності: великі обласні центри швидше поглинуть частину мігрантів, тоді як депресивні райони потребуватимуть цілеспрямованих інвестицій.

Повернення частини діаспори може змінити демографічну структуру: молоді спеціалісти й сім’ї підтримають зростання народжуваності та довгострокове відновлення населення. Але цей ефект реалізується лише за умов довгострокової стабільності та створення привабливих умов для життя і роботи.

Щоб максимально використати потенціал повернення українців, потрібен комплексний підхід. Декілька практичних кроків, які можна впровадити вже зараз:

- Розробити та презентувати національну програму інтеграції поверненців з чіткими механізмами підтримки працевлаштування, житла та соціальних гарантій.

- Запуск програм швидкої професійної перепідготовки й визнання іноземного досвіду, щоб скоротити часові витрати на входження у ринок праці.

- Спрямувати інвестиції в регіональну інфраструктуру: школи, лікарні, транспорт, інтернет — це безпосередньо впливає на рішення людей повертатися.

- Підтримка малого і середнього бізнесу через гранти та пільгове кредитування для тих, хто створює робочі місця для поверненців.

- Комунікаційні кампанії, що інформують про можливості та ризики, демонструють успішні приклади повернення і розвіюють міфи.

Ключове завдання — створити умови, коли рішення повернутися не буде вимушеним кроком, а свідомим вибором на користь якісного життя в Україні. Якщо держава, бізнес та громади об’єднають зусилля, прогнозовані цифри Нацбанку можуть перетворитися на реальний ресурс для відбудови країни.

Період 2027–2028 років вимагає підготовки вже сьогодні: політика, спрямована на сталий розвиток та інтеграцію, зможе забезпечити не тільки повернення, але й успішну довгострокову реінтеграцію сотень тисяч українців у суспільне та економічне життя країни.