Трамп різко передумав і вирішив продовжити перемир'я з Іраном

У несподіваному повороті подій президент США Дональд Трамп оголосив про продовження режиму припинення вогню щодо Ірану, підкресливши, що рішення ухвалено на тлі складної внутрішньополітичної ситуації в Тегерані та дипломатичних звернень третіх країн. Ця новина миттєво викликала низку реакцій у світових столицях і серед експертів з безпеки, адже раніше припинення вогню мало спливти 22 квітня.

Трамп різко передумав і вирішив продовжити перемир'я з Іраном

Офіційне повідомлення про продовження перемир'я з’явилося у дописі Дональда Трампа на його платформі Truth Social та було підхоплене низкою українських і міжнародних медіа, зокрема РБК-Україна. За словами американського президента, рішення було прийняте після звернення Пакистану з проханням дати іранським керівникам більше часу для внутрішніх консультацій і вироблення єдиної позиції.

Читайте також: Венс не полетів на переговори з Іраном в Пакистан, - NYT

Причини продовження перемир'я

Головним аргументом Вашингтона стало повідомлення про серйозний розкол у керівництві Тегерана. За інформацією з відкритих джерел, до цієї ініціативи активно долучився Пакистан: звернення озвучувалися від імені фельдмаршала Асіма Муніра та прем’єр-міністра Шехбаза Шаріфа. За твердженням Дональда Трампа, представники Пакистану попросили США утриматися від подальших атак, щоб дати іранським лідерам можливість виробити «єдину пропозицію» для переговорів.

Перший раунд переговорів між США та Іраном відбувся в Ісламабаді і завершився 12 квітня без відчутного прогресу. За даними учасників та офіційних осіб, зустріч тривала понад 21 годину, проте сторони не дійшли згоди через відсутність у Тегерана гарантованих відмов від створення ядерної зброї. Віце-президент США Джей Ді Венс пізніше констатував, що Іран не надав твердих гарантій щодо припинення ядерних амбіцій.

Одночасно іранські державні ЗМІ повідомили про остаточну відмову Тегерана від діалогу, називаючи переговори «тратою часу». Така риторика посилила занепокоєння в Вашингтоні й серед його союзників, що ймовірно й обумовило готовність США надати додатковий часовий ресурс для дипломатичного процесу замість негайного переходу до ескалації.

У своїх повідомленнях Трамп також дозволив собі різкі формулювання, пригрозивши «вибухом бомб», якщо угоди буде досягнуто не буде, і наголосив, що США вимагають від Ірану відмовитися від ядерних програм, які можуть призвести до створення зброї. Тегеран же офіційно відповів, що не визнає американських ультиматумів і не віддасть свій збагачений уран ні США, ні третім країнам.

Що далі: можливі сценарії та наслідки

Продовження перемир'я відкриває кілька потенційних сценаріїв розвитку подій. Перший — це повернення до переговорного столу за посередництва Пакистану або іншої третьої сторони, що може привести до компромісу щодо механізмів контролю над ядерною програмою та гарантій безпеки. Другий сценарій передбачає затяжну дипломатичну паузу, під час якої Іран спробує консолідувати внутрішні гравці та виробити єдину позицію, після чого переговори можуть відновитися на нових умовах.

Третій, менш бажаний варіант — це відновлення напруги і ескалація у разі, якщо Тегеран остаточно відмовиться від діалогу, а США та їхні союзники розцінять це як пряму загрозу. У цьому контексті ключовими факторами залишаються: ступінь внутрішнього розколу в Ірані, готовність міжнародних посередників забезпечити безпечні канали переговорів, а також політичні пріоритети адміністрації у Вашингтоні.

Для України та європейських країн, які уважно стежать за розвитком подій, важливо моніторити не лише офіційні заяви, а й дії на місцях — військові переміщення, дипломатичні візити та імплементацію економічних санкцій. Збереження режиму припинення вогню дає короткострокове полегшення, але не знімає питання щодо довгострокових гарантій нерозповсюдження та стабільності в регіоні.

Поки що ключові гравці демонструють змішані сигнали: з одного боку — готовність до тактичного відтермінування у відповідь на прохання Пакистану, з іншого — риторика жорстких вимог і ультиматумів. Час покаже, чи зможе дипломатія використати цю паузу для досягнення стійкого рішення, чи потім доведеться готуватися до нової хвилі напруженості на Близькому Сході.