Ірма Шелест
Менш ніж за два тижні до парламентських виборів в Ізраїлі президент США Дональд Трамп публічно підтримав прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу. Цей крок став важливим сигналом для ізраїльської політики, адже раніше американський лідер утримувався від прямого втручання у виборчу кампанію свого союзника.
У соціальних мережах Трамп назвав Нетаньягу «великим прем’єр-міністром-воїном» і заявив про свою «повну та беззаперечну підтримку Бібі Нетаньягу». Таке формулювання одразу привернуло увагу не лише прихильників глави ізраїльського уряду, а й опонентів його партії «Лікуд».
Нетаньягу оперативно відреагував на заяву американського президента. Він подякував Трампу за «величезну підтримку та спільну роботу», підкресливши важливість союзницьких відносин між Ізраїлем і Сполученими Штатами. Для прем’єра ця підтримка стала особливо цінною на тлі тривалої невизначеності щодо позиції Вашингтона.
Чому підтримка Трампа важлива для Нетаньягу
Дональд Трамп протягом багатьох років був одним із найвпливовіших міжнародних партнерів Біньяміна Нетаньягу. У період попереднього президентства Трампа між Вашингтоном та Єрусалимом склалися тісні політичні відносини. Ізраїльський прем’єр неодноразово використовував цей союз у власній передвиборчій риториці, демонструючи виборцям близькість до американського президента.
Напередодні попередніх виборів на ізраїльських автомагістралях з’являлися білборди із зображеннями Нетаньягу та Трампа. На рекламних конструкціях політиків представляли як лідерів «іншої ліги». Така символіка мала переконати виборців, що прем’єр має прямий доступ до найвпливовішого союзника країни та здатен ефективно захищати інтереси Ізраїлю на міжнародній арені.
Однак цього разу ситуація виглядала інакше. Менш ніж за два тижні до голосування, запланованого на 27 жовтня, передвиборчі білборди Нетаньягу знову почали з’являтися на дорогах, але вже без зображення американського президента. Трамп продовжував фігурувати в окремих агітаційних відео партії «Лікуд», проте його відсутність на масштабній зовнішній рекламі могла свідчити про обережність штабу Нетаньягу.
Політичні оглядачі могли розцінити це як ознаку того, що відносини між двома лідерами стали менш передбачуваними. Для Нетаньягу надмірна ставка на підтримку Трампа могла бути ризикованою, особливо якщо частина ізраїльського суспільства вважала американську політику непослідовною або такою, що не враховує внутрішні потреби Ізраїлю.
Сам Трамп на початку місяця заявляв, що більше не хоче втручатися у політику Ізраїлю. В інтерв’ю він визнавав, що Нетаньягу хотів би бачити його активніше залученим до виборчої кампанії, однак тоді американський президент не висловив прямої підтримки прем’єру. Трамп наголошував, що має з Нетаньягу дуже добрі стосунки, але водночас заявляв: у світовій політиці він не довіряє нікому беззастережно.
Війна з Іраном залишається головною темою
Публічна підтримка Нетаньягу пролунала на тлі дискусій щодо можливої ескалації навколо Ірану. Трамп припустив, що війна може відновитися, якщо Тегеран не змінить своєї поведінки. Таким чином, заява американського президента стосувалася не лише виборчої кампанії, а й ширшої проблеми безпеки на Близькому Сході.
Для ізраїльських виборців питання протистояння з Іраном має особливе значення. Будь-які сигнали про можливе відновлення бойових дій здатні вплинути на громадські настрої, посилити запит на рішуче керівництво та змінити ставлення до урядової політики. Нетаньягу традиційно прагне представити себе політиком, здатним протистояти зовнішнім загрозам і ухвалювати складні рішення у сфері національної безпеки.
Водночас позиції Трампа та Нетаньягу щодо Ірану не завжди збігалися. Повідомлялося, що політики мали розбіжності стосовно подальших дій і допустимого рівня військового тиску. Президент США також заявляв, що висунув своєму союзнику жорсткий ультиматум. Це свідчило про те, що навіть теплі особисті відносини не гарантують повної єдності у стратегічних питаннях.
Саме тому нинішню заяву Трампа не варто сприймати як безумовну підтримку кожного рішення ізраїльського прем’єра. Американський лідер може одночасно підтримувати Нетаньягу як політичного союзника та вимагати від нього зміни підходів до Ірану. Така подвійність залишає простір для нових суперечок після виборів.
Як це може вплинути на вибори в Ізраїлі
Для партії «Лікуд» підтримка Трампа є сильним передвиборчим аргументом. Вона дозволяє Нетаньягу нагадати виборцям про міжнародні контакти, особливі відносини зі США та можливість вести переговори з американською адміністрацією на найвищому рівні. У кампанії, де важливими темами є безпека, війна та зовнішня політика, такий сигнал може мобілізувати прихильників правого табору.
Крім того, заява Трампа може посилити образ Нетаньягу як лідера, якого визнають і підтримують за межами країни. Для частини виборців це стане доказом того, що прем’єр має міжнародну вагу. Водночас опоненти можуть використати американську підтримку для критики уряду, звинувачуючи його в надмірній залежності від зовнішніх союзників.
Важливо й те, що Трамп зробив заяву у момент, коли часу до голосування залишилося небагато. Передвиборча кампанія переходить у фінальну фазу, а кожне публічне повідомлення здатне вплинути на порядок денний. Тепер замість обговорення лише внутрішніх проблем Ізраїлю виборці знову говоритимуть про відносини з Вашингтоном, Іран і роль Нетаньягу на міжнародній арені.
Однак сама підтримка американського президента не гарантує Нетаньягу перемоги. На результати голосування впливатимуть також економічна ситуація, оцінка дій уряду, питання безпеки та ставлення громадян до затяжного політичного протистояння. Для багатьох ізраїльтян важливішими за зовнішньополітичні заяви залишаються повсякденні проблеми та довіра до уряду.
Отже, підтримка Дональда Трампа може надати Біньяміну Нетаньягу додатковий політичний імпульс, але не знімає всіх ризиків. Вона зміцнює позиції прем’єра серед прихильників жорсткої лінії, повертає міжнародний фактор у виборчу кампанію та демонструє особливий характер американо-ізраїльського союзу. Водночас розбіжності щодо Ірану свідчать, що за публічними компліментами зберігаються складні переговори й серйозні стратегічні суперечності.