Зеленський призначив людину, відповідальну за збиття "Шахедів"

Оголошене нещодавно кадрове рішення у вищому командуванні Повітряних Сил має стратегічне значення для посилення обороноздатності країни. Нове призначення покликане пришвидшити розбудову загальнонаціонального протидронового захисту та об'єднати ресурси для ефективної відсічі атакам безпілотних апаратів. У центрі уваги — фокус на системну координацію, підвищення оперативної готовності та інтеграцію сучасних технологій.

Значення призначення для оборонної архітектури

Ключовим елементом зміни стало призначення на відповідальну посаду досвідченого командира, відомого під позивним Лазар. Його завдання — очолити формування та впровадження національного антидронового купола, який має знищувати або нейтралізувати ворожі безпілотники на підступах до критичної інфраструктури та населених пунктів. Це рішення свідчить про пріоритетність питання захисту повітряного простору від масових атак малої висоти і низької помітності.

Призначення підкреслює необхідність єдиного операційного центру, який координуватиме дії різних родів військ, сил територіальної оборони, цивільних служб та волонтерських мереж. У центрі уваги — створення швидких ланцюгів прийняття рішень та ефективного обміну даними між сенсорами, РЛС, системами радіоелектронної боротьби і зенітними засобами.

Як працюватиме національний протидроновий комплекс

Проєкт передбачає багаторівневу систему протидії, яка включатиме: розвідувальне покриття, виявлення, класифікацію цілей та їх нейтралізацію. На першому етапі буде акцент на розширенні мережі датчиків, інтеграції з мобільними радарами та безпілотними платформами, які виконуватимуть роль ретрансляторів та маневрових сенсорів. Далі планується впровадження комплексів C-UAS, радіоелектронних засобів та високоточних засобів ураження для гарантованого знищення загроз.

Координація з міжнародними партнерами дозволить адаптувати перевірені тактики і технічні рішення, отримати доступ до сучасних систем протидії та навчання персоналу. Особливу увагу приділять підготовці операторів, створенню алгоритмів автоматичного визначення пріоритетів цілей і мінімізації ризику ураження цивільної інфраструктури. Водночас важливою складовою стане законодавче врегулювання використання засобів електронної боротьби та правил застосування летальних і нелетальних засобів протидії безпілотникам.

Виклики, перспективи та очікувані результати

Попри амбітні цілі, реалізація проєкту зустріне технічні та організаційні виклики. Серед них — дефіцит високотехнологічних компонентів, необхідність інтеграції різнорідних систем та забезпечення безперервності роботи в умовах бойових дій. Одночасно виникає потреба в оптимізації бюджетних витрат та побудові стійких логістичних ланцюгів для ремонту й обслуговування обладнання.

Проте ефективна реалізація стратегії принесе вагомі переваги: зменшення кількості успішних атак дрібних ударних безпілотників, підвищення безпеки критичних об'єктів та збереження людських життів. Паралельно посилиться довіра суспільства до здатності оборонних структур реагувати на нові загрози. Довгостроково створення антидронового купола може стати моделлю для регіональної співпраці та обміну досвідом у сфері колективної безпеки.

Призначення відповідальної особи з відповідним досвідом — це перший крок у напрямку формування дієвої протидронової системи. Від швидкості впровадження технічних рішень, координації між відомствами та підтримки суспільства залежатиме, наскільки ефективним буде цей захід у реальних умовах протистояння сучасним безпілотним загрозам.