Україна разом із Туреччиною, Індією та Єгиптом обговорює можливість відновлення цивільного судноплавства в Чорному морі. Основна мета переговорів — створити умови для безпечного експорту українського зерна та іншої аграрної продукції через морські порти. Після посилення російських атак по портовій інфраструктурі й торговельних суднах морські перевезення фактично зупинилися, що створило серйозні ризики для української економіки, фермерів і світового продовольчого ринку.
Ініціатива передбачає участь суден під прапорами Туреччини, Єгипту та Індії. За задумом, вони зможуть заходити як до українських, так і до російських портів, перевозячи продовольчі вантажі. Такий формат має стати своєрідним механізмом взаємних гарантій: якщо одне цивільне судно прямує до українського порту, інше одночасно може прямувати до російського, а сторони домовляються не атакувати жодне з них.
Про можливість реалізації такої схеми говорив президент України Володимир Зеленський. За його словами, Київ веде консультації з державами, які мають значний вплив на морські перевезення та підтримують продовольчу безпеку. Водночас росія, як зазначив український лідер, не погоджується на запропонований план, попри контакти та заклики з боку турецьких, індійських і єгипетських посередників.
Україна, Туреччина, Індія та Єгипет обговорюють відновлення зернового коридору
Запропонований механізм покликаний відновити саме цивільне судноплавство в Чорному морі, а не забезпечити військові перевезення. Йдеться про торговельні судна, які транспортують зерно, олію, продукцію переробки та інші продовольчі товари. Їхній рух потребуватиме чітких маршрутів, попереднього узгодження заходів до портів і гарантій того, що кораблі не стануть цілями для атак.
Для України принципово важливо, щоб майбутня схема охоплювала не лише окремі рейси, а повноцінну систему морського експорту. Українські порти мають розвинену інфраструктуру для приймання суден і завантаження аграрних вантажів, однак через постійні обстріли робота терміналів залишається небезпечною. Удари по зернових сховищах, причалах, елеваторах і портовому обладнанню безпосередньо впливають на можливість виконувати міжнародні контракти.
Участь Туреччини може мати особливе значення, оскільки ця країна має важливий географічний і дипломатичний вплив у Чорноморському регіоні. Індія та Єгипет, своєю чергою, є великими споживачами продовольства й зацікавлені у стабільних поставках зерна. Саме тому їхні прапори на торговельних суднах можуть розглядатися як додатковий фактор стримування та політична гарантія для учасників перевезень.
Однак навіть за наявності попередньої домовленості запуск коридору буде складним. Потрібно визначити, хто контролюватиме дотримання режиму безпеки, як перевірятимуть вантажі, яким буде порядок проходження суден і що станеться у разі порушення домовленостей. Окремим питанням залишається готовність страховиків покривати ризики для кораблів, що працюватимуть у зоні воєнної небезпеки.
Чому морський експорт зерна критично важливий для України
Чорноморські порти традиційно є головним маршрутом для експорту української аграрної продукції. Упродовж маркетингового року через них можна відвантажити близько 36 мільйонів тонн зерна. Це значно більше, ніж здатні перевезти альтернативні сухопутні маршрути, зокрема залізниця та автомобільний транспорт.
Володимир Зеленський наголошував, що Україна не може повністю компенсувати зупинку морських поставок залізничними перевезеннями. Потужності прикордонних переходів, різниця в ширині колій, обмежена пропускна спроможність європейської інфраструктури та висока вартість логістики не дозволяють швидко перемістити весь обсяг експорту на сухопутні напрямки.
За даними українського Міністерства аграрної політики, наразі країна може експортувати приблизно 38% від звичних обсягів. Для аграрного сектору це означає накопичення врожаю, дефіцит обігових коштів у виробників і складнощі з підготовкою до нового посівного сезону. Якщо фермери не мають можливості своєчасно продати зерно, вони втрачають ресурси для закупівлі пального, насіння, добрив і технічного обслуговування.
Обмеження експорту позначаються не лише на українських підприємствах. Україна залишається одним із важливих постачальників зернових культур на світовий ринок. Її продукцію закуповують країни Азії, Африки та Близького Сходу. Скорочення пропозиції може призвести до зростання цін, ускладнення гуманітарних програм і посилення продовольчої нестабільності в державах, залежних від імпорту.
Саме тому відновлення зернового коридору має економічне й гуманітарне значення. Це дозволило б розвантажити українські сховища, забезпечити експорт уже зібраного врожаю та підтримати роботу портових і аграрних компаній. Водночас безпека суден має залишатися ключовою умовою, адже будь-яка атака на цивільний корабель може поставити під загрозу всю систему перевезень.
Україна закликає ЄС відновити «Шляхи солідарності»
Паралельно з переговорами про морський маршрут Україна звернулася до Європейського Союзу з проханням відновити та посилити програму «Шляхи солідарності». Її започаткували після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, коли українські порти опинилися під блокадою або постійними обстрілами. Програма дала змогу вивозити зерно та інші товари через залізничні й автомобільні переходи до європейських портів.
Сухопутні маршрути залишаються важливим резервним каналом, однак вони не здатні повністю замінити Чорне море. Транспортування через територію ЄС потребує значно більше часу й коштів, а інфраструктура сусідніх країн має обмежені можливості. Додатковими труднощами є черги на кордонах, нестача вагонів і вантажівок, перевантаження терміналів та різні технічні стандарти.
Відновлення «Шляхів солідарності» разом із безпечним морським коридором могло б створити комбіновану систему експорту. Частина вантажів ішла б через українські порти, а інша — залізницею та автомобільними маршрутами до європейських хабів. Такий підхід дозволив би зменшити навантаження на кожен окремий напрямок і швидше доставляти продовольство до покупців.
Ситуація в Чорному морі загострилася після того, як Україна почала атакувати російський тіньовий флот, який використовується для транспортування нафти та пального, зокрема в умовах міжнародних санкцій. У відповідь росія посилила удари по українських портових об’єктах і торговельних маршрутах. Це підвищило ризики для всіх цивільних перевізників та ускладнило переговори про відновлення зернового експорту.
Окремо обговорюється й міжнародна санкційна політика щодо танкерів тіньового флоту. США розглядають можливість послаблення окремих обмежень для таких суден, пояснюючи це високими цінами на фрахт і необхідністю стабілізувати енергетичний ринок. Українська сторона критично оцінює подібні підходи, оскільки вважає, що поступки агресору можуть посилити тиск на Київ і створити передумови для небезпечних політичних рішень.
Перспектива відновлення зернового коридору залежить від готовності росії погодитися на реальні гарантії безпеки. Україна, Туреччина, Індія та Єгипет уже мають спільний інтерес у тому, щоб цивільні судна з продовольством могли безперешкодно працювати в Чорному морі. Проте для запуску схеми необхідні конкретні домовленості, міжнародний контроль і відповідальність за їх виконання. Поки таких гарантій немає, український аграрний сектор змушений спиратися на обмежені сухопутні маршрути та очікувати на політичне рішення, яке дозволить відновити стабільний морський експорт.