Прем’єр Бельгії: ЄС не відновить план використати заморожені активи РФ для України

Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер заявив, що Європейська комісія не пропонуватиме нових механізмів для використання заморожених російських активів на покриття фінансових потреб України. Йдеться про кошти, які були заблоковані в межах санкцій проти росії після початку повномасштабної війни. Заява бельгійського прем’єра свідчить про те, що питання прямого залучення цих активів залишається складним і поки не отримало спільного рішення на рівні Європейського Союзу.

Заморожені російські активи протягом тривалого часу розглядають як потенційне джерело фінансування для підтримки України. Їх могли б використати для покриття бюджетного дефіциту, відновлення зруйнованої інфраструктури, гуманітарних програм і забезпечення нагальних потреб держави. Водночас між використанням самих активів та доходів, отриманих від їх зберігання, існує суттєва юридична різниця. Саме ця обставина стала однією з головних причин тривалих дискусій у ЄС.

Чому ЄС обережно ставиться до російських активів

За словами Барта Де Вевера, Європейська комісія не планує повертатися до розробки нових інструментів, які дозволили б спрямувати заморожені кошти росії безпосередньо на фінансові потреби України. Це означає, що найближчим часом у Євросоюзі, ймовірно, не буде запропоновано окремого механізму для конфіскації або іншого способу передачі основної суми активів.

Обережність європейських інституцій пов’язана передусім із правовими ризиками. Частина заблокованих коштів належить державним структурам росії, а міжнародне право передбачає захист суверенних активів. Їхнє одностороннє вилучення може спричинити судові позови, фінансові претензії та дискусії щодо дотримання принципів недоторканності державної власності. Європейські країни також намагаються оцінити можливі наслідки для стабільності фінансової системи та довіри до європейської юрисдикції.

Окреме питання стосується відповідальності за майбутні вимоги росії. Якщо заблоковані активи будуть використані для потреб України, а російська сторона оскаржить таке рішення, країнам ЄС доведеться визначати, хто нестиме фінансові та юридичні ризики. Для ухвалення спільного рішення необхідна узгоджена позиція держав-членів, однак ставлення до конфіскації активів у різних столицях може відрізнятися.

Що означає заява прем’єра Бельгії для України

Для України позиція Європейської комісії означає, що розраховувати на швидке надходження всієї суми заморожених російських активів наразі не варто. Фінансова підтримка з боку Євросоюзу й надалі може надаватися через бюджетні програми, кредити, гранти та інші узгоджені інструменти. Однак використання російських коштів могло б істотно зменшити навантаження на європейські бюджети та створити додатковий ресурс для відновлення України.

Заява Бельгії не обов’язково означає повне припинення дискусії про відповідальність росії за завдані збитки. Вона стосується саме нових механізмів використання заморожених активів для покриття фінансових потреб України. У європейському політичному просторі можуть і надалі обговорюватися вже наявні рішення, доходи від активів або інші моделі підтримки, які не передбачають негайної конфіскації основної суми.

Для Києва принципово важливо, щоб міжнародна допомога залишалася стабільною та передбачуваною. Український бюджет потребує значних ресурсів не лише для функціонування державних установ, а й для підтримки громадян, відновлення енергетики, ремонту житла, розвитку оборонної промисловості та підготовки до післявоєнної відбудови. Тому будь-які зміни у підходах ЄС до фінансування безпосередньо впливають на економічне планування України.

Подальші перспективи використання заморожених коштів

Попри відсутність нової пропозиції Європейської комісії, тема заморожених російських активів не зникає з порядку денного. Вона залишається одним із ключових елементів дискусії про те, як росія має компенсувати збитки, завдані Україні війною. Європейські держави можуть продовжити пошук юридично безпечної моделі, яка одночасно дозволить підтримувати Україну та мінімізує ризики для фінансової системи ЄС.

Одним із найбільш обговорюваних підходів є використання не самої суми активів, а прибутків, які вони генерують під час блокування. Такий варіант може мати іншу правову оцінку, хоча також потребує чітких правил, контролю та політичної згоди. Важливо, щоб рішення було однаковим для всіх країн ЄС і не створювало суперечностей між національним законодавством та загальноєвропейськими санкційними нормами.

Позиція Бельгії також має особливе значення через роль країни у зберіганні значної частини російських активів, заблокованих у Європі. Тому бельгійська влада змушена враховувати не лише політичну підтримку України, а й потенційні юридичні та фінансові наслідки будь-якого рішення. Барт Де Вевер фактично вказав на те, що наразі ЄС не готовий робити наступний крок у напрямку створення нового механізму використання коштів.

Заява прем’єра Бельгії означає, що питання заморожених російських активів для України залишається відкритим, але швидкого рішення щодо основної суми коштів очікувати не слід. Європейський Союз продовжить підтримувати Україну іншими фінансовими інструментами, тоді як дискусія про можливість використання російських активів може тривати на юридичному та політичному рівнях. Для Києва це означає необхідність і надалі розраховувати на міжнародну координацію та шукати стабільні джерела фінансування в умовах війни.