Кіберзлочинці могли використовувати ШІ у 2026 році — CERT-UA

Фахівці CERT-UA, що працює при Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, зафіксували ознаки можливого використання штучного інтелекту кіберзлочинцями у січні–вересні 2026 року. Йдеться про підготовку фішингових повідомлень, створення підроблених вебсторінок і розроблення програмного коду. Спостереження свідчать, що зловмисники поступово інтегрують AI-інструменти у звичні схеми атак, намагаючись зробити їх переконливішими, масштабнішими та складнішими для виявлення.

Використання штучного інтелекту саме по собі не означає появи принципово нових видів кіберзагроз. Однак технологія дає нападникам змогу швидше готувати матеріали для атак, адаптувати їх під конкретну аудиторію та зменшувати кількість очевидних помилок. У результаті шахрайські листи, повідомлення в месенджерах і підроблені сайти можуть виглядати набагато правдоподібніше, ніж раніше.

Як ШІ допомагає створювати фішингові повідомлення

Одним із напрямів, де фахівці помітили ознаки можливого застосування AI, стала підготовка фішингових повідомлень. Штучний інтелект здатен генерувати тексти українською та іншими мовами, імітувати офіційно-діловий стиль, підбирати переконливі теми листів і формувати звернення, розраховані на певну групу отримувачів.

Раніше фішингові листи часто можна було розпізнати за великою кількістю граматичних помилок, неприродними формулюваннями або змішуванням мов. Сучасні автоматизовані інструменти допомагають зловмисникам усувати такі недоліки. Повідомлення може містити правдоподібне звернення, згадку про актуальну подію, попередження про нібито проблеми з обліковим записом або вимогу терміново підтвердити особисті дані.

Особливу небезпеку становить можливість швидко створювати багато варіантів одного й того самого повідомлення. Замість масової розсилки з ідентичним текстом нападники можуть формувати окремі версії для працівників державних установ, банків, підприємств або звичайних користувачів. Такий підхід ускладнює автоматичне блокування підозрілих листів і підвищує ймовірність того, що одержувач відкриє вкладення або перейде за небезпечним посиланням.

Водночас CERT-UA наголошує саме на ознаках можливого використання штучного інтелекту. Це означає, що в кожному окремому випадку не завжди можна однозначно встановити, чи був текст повністю створений AI, чи технологію застосовували лише для редагування, перекладу або підготовки окремих фрагментів.

Підроблені вебсторінки стають переконливішими

Іншим напрямом є створення фальшивих вебсторінок. Такі ресурси можуть імітувати сайти банків, державних сервісів, поштових операторів, популярних платформ або внутрішніх корпоративних систем. Їхня головна мета — змусити користувача ввести логін, пароль, платіжні реквізити, код підтвердження чи іншу конфіденційну інформацію.

Штучний інтелект спрощує підготовку структури сторінки, текстового наповнення та елементів, які створюють враження справжнього сервісу. За допомогою автоматизованих засобів зловмисники можуть швидше локалізувати сторінки українською мовою, змінювати формулювання, додавати правдоподібні повідомлення про технічні роботи або необхідність повторної авторизації.

Небезпечні сторінки часто поширюють через листи, соціальні мережі, месенджери та рекламні оголошення. Посилання можуть маскуватися під повідомлення про отримання документа, оновлення облікового запису, оплату рахунку або участь у важливій онлайн-події. Якщо користувач переходить за таким посиланням і вводить дані, вони можуть одразу потрапити до кіберзлочинців.

Для перевірки справжності сайту важливо звертати увагу на адресу в адресному рядку, доменне ім’я, захищене з’єднання та відповідність сторінки звичному дизайну сервісу. Проте навіть наявність значка захищеного з’єднання не гарантує безпеки: шахрайський сайт також може використовувати шифрування. Найнадійніший підхід — не відкривати сервіси через випадкові посилання, а самостійно вводити відому адресу або користуватися офіційним застосунком.

ШІ у створенні шкідливого програмного коду

У повідомленні CERT-UA також ідеться про ознаки можливого використання штучного інтелекту під час розроблення програмного коду. AI-інструменти можуть допомагати зловмисникам писати окремі фрагменти програм, виправляти синтаксичні помилки, адаптувати код до різних середовищ або пришвидшувати підготовку шкідливих файлів.

Це не означає, що будь-яка програма, створена за допомогою AI, є небезпечною. Штучний інтелект широко застосовують і в легальній розробці програмного забезпечення. Ризик виникає тоді, коли технологію використовують для несанкціонованого доступу, викрадення даних, поширення шкідливих програм, обходу захисних механізмів або автоматизації атак.

Застосування AI може знизити поріг входу для людей, які не мають глибоких навичок програмування. Вони отримують змогу швидше експериментувати з кодом, створювати прості інструменти для атак і змінювати їх відповідно до ситуації. Водночас складні кібероперації все одно потребують технічних знань, інфраструктури, підготовки та контролю з боку організаторів.

Для організацій це означає необхідність поєднувати технологічні засоби захисту з навчанням працівників. Антивірусне програмне забезпечення, фільтрація пошти, багатофакторна автентифікація, резервне копіювання та контроль доступу мають працювати разом. Не менш важливо регулярно проводити навчання, під час яких співробітники вчаться розпізнавати підозрілі повідомлення та правильно реагувати на інциденти.

Користувачам не варто довіряти повідомленню лише через його грамотність або професійний вигляд. Шахраї можуть використовувати штучний інтелект для створення переконливих текстів, але принципи безпечної поведінки залишаються незмінними: не передавати паролі й коди стороннім особам, не відкривати сумнівні вкладення, перевіряти прохання про фінансові операції іншим каналом і не встановлювати програми з невідомих джерел.

Фіксація CERT-UA ознак можливого використання AI у кіберзлочинності демонструє, як швидко змінюється цифрове середовище у 2026 році. Штучний інтелект може бути корисним інструментом для бізнесу, держави та громадян, але водночас його можливості використовують і зловмисники. Тому кібербезпека дедалі більше залежить не тільки від сучасних систем захисту, а й від уважності людей, внутрішніх правил організацій та готовності своєчасно повідомляти про підозрілі атаки.