CERT-UA опрацював близько 200 кіберінцидентів проти українців за дев’ять місяців 2026 року

За дев’ять місяців 2026 року національна команда реагування на кіберінциденти CERT-UA зафіксувала та опрацювала близько 200 кіберінцидентів, спрямованих проти українських громадян. Йдеться про період із січня до вересня включно. CERT-UA працює у структурі Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України й відповідає за реагування на кіберінциденти, кібератаки та кіберзагрози.

Цей показник демонструє, що цифрове середовище залишається одним із ключових напрямів загроз для українського суспільства. Кіберзлочинці та ворожі угруповання можуть використовувати електронну пошту, месенджери, соціальні мережі, фішингові сайти та шкідливі файли, щоб отримати доступ до персональних даних, облікових записів або пристроїв громадян.

Що означає статистика CERT-UA

Показник у близько 200 опрацьованих інцидентів не обов’язково відображає повну кількість усіх кіберзагроз, з якими стикаються українці. Частина атак може залишатися непоміченою, не фіксуватися потерпілими або не передаватися для професійного аналізу. Водночас дані CERT-UA свідчать про системний характер цифрових атак і необхідність постійного підвищення рівня кібергігієни.

Кіберінцидентом може бути подія, що порушує конфіденційність, цілісність або доступність інформації та інформаційних систем. Це може бути спроба викрадення пароля, зараження комп’ютера шкідливою програмою, несанкціонований доступ до пошти, блокування даних або використання чужого облікового запису для подальших атак.

Для громадян наслідки таких інцидентів можуть бути різними. У найпростішому випадку користувач втрачає доступ до сторінки в соціальній мережі. Однак компрометація електронної пошти або банківського профілю здатна призвести до значно серйозніших наслідків: викрадення коштів, шантажу, розсилання шахрайських повідомлень від імені жертви чи поширення конфіденційної інформації.

Особливу небезпеку становлять атаки, у яких зловмисники намагаються скористатися довірою людини. Повідомлення можуть містити згадки про виплати, соціальну допомогу, працевлаштування, доставку, військові або державні послуги. Зовні такі листи чи повідомлення часто виглядають переконливо, але їхньою метою є змусити користувача перейти на підроблену сторінку або відкрити небезпечний файл.

Які ризики найчастіше загрожують користувачам

Одним із поширених інструментів зловмисників залишається фішинг. Його суть полягає в підміні справжнього сервісу або створенні повідомлення, яке спонукає людину самостійно передати логін, пароль, код підтвердження чи дані платіжної картки. Навіть якщо сайт має знайомий дизайн, це ще не гарантує його безпечності.

Інший ризик пов’язаний із використанням однакових паролів у різних сервісах. Якщо дані для входу до одного ресурсу потрапляють до сторонніх осіб, вони можуть спробувати застосувати той самий пароль до електронної пошти, соціальних мереж, хмарних сховищ та інших облікових записів. Саме тому для кожного важливого сервісу варто створювати окремий складний пароль.

Двофакторна автентифікація є додатковим бар’єром, який допомагає захистити акаунт навіть у разі викрадення пароля. Вона передбачає підтвердження входу за допомогою окремого коду, спеціального застосунку або іншого додаткового способу. Увімкнення цієї функції особливо важливе для електронної пошти, банківських сервісів, державних платформ і робочих облікових записів.

Небезпеку також можуть становити вкладення та посилання, отримані від невідомих відправників. Шкідливий файл може маскуватися під документ, рахунок, фотографію, резюме або повідомлення про доставку. Якщо лист викликає сильні емоції, змушує діяти негайно або погрожує блокуванням акаунта, це має стати приводом для додаткової перевірки.

Не менш важливо своєчасно оновлювати операційну систему, браузер, антивірусне програмне забезпечення та мобільні застосунки. Оновлення часто містять виправлення вразливостей, які можуть використовуватися для проникнення на пристрій. Відкладене встановлення оновлень збільшує період, протягом якого система залишається вразливою.

Як діяти у разі кіберінциденту

Якщо користувач підозрює, що його акаунт або пристрій було скомпрометовано, важливо не зволікати. Насамперед потрібно змінити пароль із безпечного пристрою, завершити невідомі сеанси входу та перевірити налаштування відновлення доступу. Якщо зловмисники отримали контроль над електронною поштою, її захист має стати пріоритетом, оскільки через поштову скриньку часто можна відновити доступ до інших сервісів.

У разі підозри на зараження пристрою варто від’єднати його від мережі, не відкривати підозрілі файли та не продовжувати роботу з важливими обліковими записами. Необхідно також перевірити пристрій за допомогою засобів безпеки й, за потреби, звернутися до фахівців. Якщо інцидент пов’язаний із банківськими даними, слід негайно повідомити фінансову установу та заблокувати підозрілі операції.

Важливо зберегти докази: підозрілі листи, скриншоти, адреси сайтів, назви файлів, час отримання повідомлень і дані про незвичну активність. Така інформація може допомогти під час аналізу інциденту та визначення способу атаки. Не слід видаляти всі матеріали одразу, адже вони можуть бути корисними для розслідування.

Окрему увагу необхідно приділяти інформуванню близьких і колег. Якщо зламаний акаунт починає надсилати повідомлення від імені власника, потрібно попередити контакти про можливу шахрайську активність. Це допоможе зменшити ризик того, що інші люди перейдуть за небезпечним посиланням або передадуть гроші зловмисникам.

Результати роботи CERT-UA за січень–вересень 2026 року вкотре підкреслюють: кібербезпека є спільною відповідальністю державних органів, підприємств і кожного користувача. Реагування на інциденти дозволяє виявляти загрози та зменшувати їхні наслідки, але значна частина захисту залежить від щоденних дій громадян. Уважність до повідомлень, унікальні паролі, двофакторна автентифікація, регулярні оновлення та обережність із файлами можуть істотно знизити ризик успішної кібератаки.

Близько 200 кіберінцидентів проти українців за дев’ять місяців 2026 року — це не просто статистичний показник, а нагадування про постійну активність цифрових загроз. Чим швидше користувачі розпізнають підозрілу поведінку та повідомляють про неї, тим ефективніше можна протидіяти кіберзлочинності й захищати персональні дані українців.