Зеленський: росіяни змінили риторику — віри їм нуль

08.02.2026 12:03

Президент України прокоментував останні епізоди дипломатичних контактів із представниками кремля та зазначив, що хоч росіяни і демонструють помітні зміни у формулюваннях, це не перетворює їхні слова на надійні гарантії. Такий меседж пролунали від офісу глави держави після серії зустрічей та переговорів за участю України і партнерів. У центрі уваги — питання, чи означає інша риторика реальні зрушення у поведінці.

Зеленський про переговори: росіяни змінили риторику, але "віри їм - нуль"

Голова держави констатував, що сам факт зміни тональності під час контактів не є достатнім приводом для зняття настороженості. Зеленський наголосив на важливості конкретних кроків, які могли б підтвердити словесні обіцянки: припинення обстрілів, відкриття гуманітарних коридорів, відведення військ або узгоджені гарантії безпеки. Без них політичні сигнали лишаються передусім медійною маніпуляцією, яка може замаскувати реальні наміри сторони-агресора.

Що саме змінилося у риториці та чому це важливо

За словами президента, зміни в риториці виявляються у використанні менш агресивних формулювань, пропозиціях для продовження переговорного процесу та відмові від відвертих ультиматумів у публічних заявах. Такі трансформації відображають і зовнішньополітичні ризики для росії, і бажання створити ілюзію поступу для міжнародної аудиторії. Проте експерти наголошують: риторика сама по собі не знімає відповідальності за дії на полі бою чи в інформаційному просторі.

Важливо, що на тлі таких заяв міжнародні партнери продовжують зберігати жорстку позицію — санкції, військова підтримка України та політична ізоляція залишаються інструментами тиску. Це свідчить: світ оцінює не стільки слова, скільки практичні кроки, які можна верифікувати.

Чому довіра залишається на нулі і що далі

Зеленський прямо сформулював головну проблему: історія попередніх домовленостей і їхнє порушення роблять майже неможливим швидке відновлення довіри. Підрив інституцій, незаконна анексія територій, порушення кордонів і багаторазові зради домовленостей — усе це створює масив ризиків, які не компенсує одна зміна стилю комунікації. Отже, позиція офісу президента проста і прагматична — перевіряти факти і вимагати гарантій у формі дій.

На практиці це означає кілька напрямків: поглиблена робота з міжнародними партнерами над механізмами контролю, зміцнення оборонних можливостей країни та чіткі юридичні процедури для фіксації будь-яких домовленостей. Водночас зберігається політична відкритість до діалогу, але він не може відбуватися за рахунок безпеки та суверенітету України.

Коментатори відзначають, що позиція президента відображає реалістичний підхід: розмежування між сигналами риторичного характеру і реальними змінами у поведінці супротивника допомагає уникнути політичних ризиків і необґрунтованих поступок. Водночас публічні заяви та акцент на невірі мають і внутрішній ефект — вони формують у суспільстві очікування твердої лінії та підготовленості до складних рішень.

У підсумку, хоча переговори та контакти можуть продовжуватися, основний меседж керівництва країни залишається незмінним: аргументи у вигляді слів повинні супроводжуватися конкретними та верифікованими кроками. Без них довіра лишається мінімальною — або, як сказав президент, віри їм - нуль.