У нашому стрімкому світі стрес став настільки звичним, що більшість з нас вже не помічає його руйнівного впливу. Але постійна напруга, що не минає тижнями або навіть місяцями, — це не просто перевтома. Це — хронічний стрес, що поступово підточує як психіку, так і тіло.
Психолог пояснила, як розрізнити типи стресу, чому один із них може бути навіть корисним, а інший — токсичним, і що робити, якщо відчуття тривоги й втоми не минає.
Еустрес і дистрес: не весь стрес — зло
За словами експертки, стрес — це природна реакція на зміни, і він не завжди шкідливий. Наприклад, еустрес — це короткочасне збудження, яке допомагає мобілізувати сили. Таке трапляється, коли ми йдемо на нову роботу чи готуємося до важливої події. У помірній кількості еустрес може навіть підвищити продуктивність.
Інша справа — дистрес. Це негативна форма стресу, яка:
- триває довго;
- виснажує нервову систему;
- впливає на сон, апетит і здатність приймати рішення;
- знижує імунітет.
Як хронічний стрес руйнує людину зсередини
Хронічний стрес часто непомітний, але його наслідки відображаються на всьому організмі. Людина стає дратівливою, втрачає інтерес до звичних справ, відчуває фізичну слабкість і погіршення пам’яті. Такий стан поступово перетворюється на емоційне вигорання.
«Дистрес — це токсичне перевантаження, яке не приносить жодної користі. Його потрібно вчасно розпізнати і почати діяти», — зазначає психолог.
Що допомагає? Три основи антистресової рутини
✅ Сон і режим дня
Найперше, що потрібно зробити — нормалізувати режим сну. Уникайте перегляду агресивного контенту перед сном, не беріть до ліжка смартфон. Сон — це базова психотерапія для мозку.
✅ Фізична активність
Заняття спортом, навіть короткі прогулянки на свіжому повітрі, вивільняють ендорфіни — гормони радості, які природно знижують рівень кортизолу, головного «гормону стресу».
✅ Емоційне розвантаження
Психолог радить не накопичувати негатив всередині. Діліться переживаннями з близькими, не соромтесь говорити про втому чи страх. Якщо поруч немає людини, якій можна довіритися — зверніться до фахівця.
«Просити про допомогу — це не слабкість. Це зрілість», — наголошує експертка.
Культура перевантаження — мовчазна загроза
Останні соціологічні опитування показують, що понад 50% людей регулярно перевіряють робочі повідомлення поза робочим часом, а майже чверть працює більше 48 годин на тиждень. Такий стиль життя повинен змінюватися — не лише задля ефективності, а й заради психічного здоров’я.