Україна відмовляється від вугільних ТЕС: як забезпечити стабільність енергопостачання — експерт

Питання енергетичної трансформації в Україні дедалі більше виходить на передній план політичних дискусій. За останні роки зросла увага до екологічних вимог та євроінтеграції, через що все частіше лунають прогнози про поступову або повну відмову від вугільні ТЕС. Утім, саме слово «відмова» викликає закономірні побоювання щодо надійності постачання електроенергії. Як поєднати прагнення до зеленої енергетики з необхідністю забезпечити стабільність енергопостачання та відповідати євростандартам? Експерти пропонують комплексний підхід, що поєднує модернізацію, нові потужності та соціальні програми для вугільних регіонів.

Чому відмова від вугілля — необхідність і виклик одночасно

Певні країни Європи вже підтвердили курс на скорочення частки вугілля в енергобалансі через екологічні та економічні причини. Для України це означає не лише збільшення інвестицій у чистіші джерела, а й виконання міжнародних зобов'язань. Однак відмова від вугільні ТЕС пов'язана з рядом ризиків: втрата генерації в пікові періоди, соціальні наслідки для працівників шахт і міст, інфраструктурні виклики. Тому замість різкої відмови необхідно планувати перехід так, щоб не знизити енергетична безпека країни.

Паралельно з екологічними аргументами зростає вимога до відповідності обладнання та практик євростандарти. Це стосується контролю викидів, енергоефективності та прозорого ринку електроенергії. Виконання таких стандартів передбачає модернізацію існуючих електростанцій і розвиток гнучкої інфраструктури, яка зможе компенсувати поступове виведення вугілля з експлуатації.

Роль газових станцій у перехідний період

Одне з ключових рішень — будівництво і запуск сучасних газові станції, які можуть забезпечити оперативну резервну потужність та гнучкість системи. На відміну від вугільних блоків, сучасні газові установки швидше запускаються й вимикаються, мають нижчі викиди CO2 на одиницю виробленої енергії та краще підходять для балансування нестабільних джерел, таких як відновлювана енергетика.

Однак покладатися виключно на газ — теж не оптимальне рішення з огляду на довгострокову кліматичну політику. Тому оптимальний сценарій передбачає поєднання газові станції як тимчасового рішення з масштабним розвитком сонячних, вітрових електростанцій, систем накопичення енергії та інтеграції з європейськими ринками енергії. Це дасть змогу зберегти стабільність енергопостачання під час поступового виведення вугілля.

Комплексні рішення для стабільного енергопостачання та соціальної стійкості

Щоб трансформація пройшла безболісно для економіки й суспільства, потрібен набір взаємопов'язаних заходів. По-перше, інвестиції в мережеву інфраструктуру: модернізація ліній передачі, підвищення інтеграції з європейськими мережами, впровадження систем управління попитом. Це дозволить ефективно використовувати як традиційні, так і нові джерела електроенергії.

По-друге, розвиток систем накопичення енергії (батареї, гідроакумулюючі станції, інші технології) дасть змогу компенсувати добову і погодну змінність відновлювана енергетика. Поєднання накопичувачів з газові станції як резервом створює надійну архітектуру, що підтримує стабільність енергопостачання навіть у пікові навантаження.

По-третє, важлива політика переходу робочої сили: перекваліфікація шахтарів, інвестиції в місцеві економіки, соціальна підтримка для регіонів, що залежать від вугілля. Без таких заходів політична підтримка трансформації може зруйнуватися.

Нарешті, регуляторні зміни та прозорі механізми фінансування від міжнародних партнерів — ключ до сумісності з євростандарти. Державна стратегія має передбачати зрозумілі строки виведення старих блоків, стимули для інвесторів у відновлювана енергетика та технології зменшення викидів.

У підсумку, відмова від вугілля в Україні може стати реалістичним і корисним кроком, якщо він буде поєднаний з будівництвом сучасних газові станції для плавного переходу, масштабуванням відновлюваних джерел і розвитком систем накопичення. Такий підхід гарантує не лише екологічні переваги, а й збереження енергетична безпека і стабільність енергопостачання для громадян та економіки, відповідаючи при цьому євростандарти.