Дата публікації Що США пропонували росії за енергетичне перемир’я: деталі угоди
Опубліковано 11.10.26 10:01
Переглядів статті Що США пропонували росії за енергетичне перемир’я: деталі угоди 3

Що США пропонували росії за енергетичне перемир’я: деталі угоди

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядала кілька економічних стимулів для росії, які могли б підштовхнути кремль до обмеженого припинення вогню у війні проти України. Йшлося не про повне завершення бойових дій, а про тимчасові домовленості у двох окремих сферах: захисті енергетичної інфраструктури та безпеці на морі.

За даними посадовців, обізнаних із перебігом переговорів, американська сторона запропонувала Москві одразу кілька варіантів потенційних економічних вигод. Джерела говорили на умовах анонімності, тому остаточні параметри можливих домовленостей залишалися непублічними. Водночас сам факт обговорення таких стимулів свідчить, що Вашингтон намагався поєднати дипломатичний тиск із конкретними економічними пропозиціями.

Розблокування російських суверенних активів

Одним із головних пунктів американських пропозицій могло стати часткове розблокування російських суверенних коштів, заморожених у західних юрисдикціях. За словами співрозмовників, ці активи розглядалися як попередній стимул для погодження на обмежене перемир’я, а не як остаточна винагорода після його укладення.

Ідеться про мільярди доларів, доступ до яких росія втратила після запровадження міжнародних санкцій через повномасштабне вторгнення в Україну. У межах попередніх дипломатичних дискусій уже звучали пропозиції щодо можливого розблокування значної частини цих коштів. Зокрема, раніше обговорювалася сума до 100 мільярдів доларів.

Такий крок мав би для Москви не лише фінансове, а й політичне значення. Повернення доступу до частини державних резервів могло б послабити вплив санкцій на російську економіку та створити для кремля додаткову мотивацію погодитися на домовленість хоча б у вузькому форматі.

Водночас питання заморожених активів залишається надзвичайно чутливим для України. Київ побоювався, що росія отримає економічні переваги без достатніх гарантій дотримання домовленостей. Саме тому українська сторона наполягала на механізмах, які мали б компенсувати можливі ризики та забезпечити відповідальність росії у разі порушення перемир’я.

План щодо «Лукойлу» та послаблення обмежень для Білорусі

Ще одним елементом американської ініціативи стало повернення до плану продажу частини акцій російської нафтової компанії «Лукойл». Передбачалося, що йдеться про багатомільярдну угоду за участю групи інвесторів із країн Близького Сходу.

За інформацією джерел, серед потенційних учасників такої операції могли бути бізнесмени, які мали ділові зв’язки з американськими представниками, залученими до переговорів. Саме тому ця пропозиція могла викликати додаткові запитання щодо прозорості угоди, її політичних наслідків та можливого конфлікту інтересів.

Продаж частки великої російської нафтової компанії мав би продемонструвати Москві, що обмежене перемир’я здатне відкрити шлях до поступового повернення російського бізнесу на міжнародні ринки. Для кремля енергетичний сектор є одним із ключових джерел доходів, а тому будь-які сигнали про послаблення ізоляції могли розглядатися як важливий дипломатичний бонус.

Окремо американські спецпредставники Стів Віткофф і Джаред Кушнер, за словами співрозмовників, знову порушили питання про дозвіл Білорусі експортувати калій. Білорусь є союзником росії та сусідньою державою, а калійні добрива становлять важливу частину її експорту.

Повернення білоруського калію на світові ринки могло б принести Мінську значні валютні надходження. Для росії це також стало б непрямою поступкою, оскільки Москва має тісні політичні та економічні зв’язки з білоруською владою. Водночас таке рішення могло б послабити санкційний тиск не лише на Росію, а й на її найближчого союзника.

Які гарантії вимагала Україна

Київ, за даними джерел, не відкинув американські пропозиції категорично. Однак українська сторона вимагала створити систему запобіжників, яка не дозволила б росії використати перемир’я для перегрупування військ, відновлення ресурсів або підготовки нової атаки.

Однією з ідей були дзеркальні виплати в доларах на користь України у разі розблокування російських активів. Такий підхід мав би зменшити дисбаланс між потенційними вигодами Москви та інтересами держави, яка зазнала масштабних руйнувань унаслідок російської агресії.

Іншою вимогою могли стати чіткі гарантії додаткової військової підтримки України. Київ прагнув отримати запевнення, що в разі порушення домовленостей росією Сполучені Штати та партнери не обмежаться дипломатичними заявами, а посилять військову допомогу й політичний тиск на кремль.

Для України принциповим залишалося питання контролю за виконанням перемир’я. Будь-яка угода мала б містити зрозумілі критерії порушення, механізм фіксації атак і заздалегідь визначені наслідки. Без таких умов економічні стимули для росії могли перетворитися на односторонню поступку без реального захисту українських інтересів.

Обговорення американських пропозицій відбувалося на тлі заяв Дональда Трампа про домовленість із Владіміром путіним щодо постачання російського дизельного палива на американський і світовий ринки. Паралельно представники США проводили зустрічі з українською делегацією, дипломатами Німеччини, Франції, Великої Британії, Європейського Союзу та НАТО.

Переговори за участю України, Сполучених Штатів і європейських партнерів завершилися достроково. Водночас американський спецпредставник Стів Віткофф назвав зустрічі продуктивними. Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи вдасться сторонам узгодити не лише економічні стимули для росії, а й дієві гарантії безпеки для України.

Таким чином, запропонований Вашингтоном підхід передбачав поєднання кількох напрямів: можливе розблокування російських активів, участь інвесторів у придбанні частки «Лукойлу» та послаблення обмежень для експорту білоруського калію. Для кремля це могло стати сигналом про перспективу економічної нормалізації, тоді як Київ наполягав на тому, щоб будь-які поступки супроводжувалися гарантіями та конкретною відповідальністю за порушення домовленостей.