ISW: Міноборони РФ поширює в Max брехню про успіхи армії

Російське Міністерство оборони намагається сформувати для власної аудиторії картину безперервного просування армії РФ на фронті. Для цього відомство поширює заяви про нібито масштабні успіхи через державну платформу Max, однак значна частина таких повідомлень не має достатнього підтвердження. Аналітики Інституту вивчення війни вказують, що російські звіти містять перебільшення, а окремі твердження ставлять під сумнів навіть військові блогери країни-агресора.

У центрі уваги опинився щотижневий огляд бойових дій, який російське Міноборони опублікувало 9 жовтня. Важливо, що цього разу зведення з’явилося лише в Max, без одночасного розміщення у звичному Telegram-каналі відомства. Такий крок може бути частиною інформаційної кампанії кремля, спрямованої передусім на внутрішню аудиторію росії.

Які заяви поширює російське Міноборони

У своєму огляді російське військове відомство заявило, що протягом періоду з 3 до 9 жовтня армія РФ нібито захопила два українські населені пункти. Ще про три населені пункти російська сторона повідомила як про взяті під контроль упродовж попередньої доби. Водночас ці твердження не супроводжувалися переконливими доказами, які б дозволили незалежно підтвердити заявлені результати.

Окремо Москва повідомляла про нібито зрив спроб українських військових провести ротацію або вийти з оточення в районі Добропілля Донецької області. Подібні заяви пролунали і щодо району Чорного, розташованого на північний схід від Харкова. Російське Міноборони подає ці епізоди як свідчення серйозних тактичних успіхів, однак наявна інформація не підтверджує описану російською стороною картину.

Найбільш масштабним стало твердження про дії підрозділів Північного угруповання військ РФ на Харківщині. У російському відомстві заявили, що після нібито оточення українських сил окупанти захопили 414 квадратних кілометрів території та 20 населених пунктів. Інститут вивчення війни вважає ці цифри перебільшеними та такими, що не мають належного підтвердження.

Українське військове командування не підтверджувало факту оточення своїх підрозділів на півночі Харківської області. Більше того, сумніви щодо таких заяв висловлювали російські військові блогери, які зазвичай підтримують офіційну позицію кремля. Їхня реакція свідчить про те, що навіть усередині російського інформаційного простору немає одностайності щодо масштабів заявлених успіхів.

Російське Міноборони також заявило про далекобійні удари по підприємствах українського оборонно-промислового комплексу, телекомунікаційних центрах і суднах для перевезення сухих вантажів. Проте в таких повідомленнях традиційно відсутні детальні незалежні підтвердження наслідків ударів, а заявлені результати не завжди можливо перевірити за доступними матеріалами.

Чому звіт опублікували саме в Max

Аналітики ISW звернули увагу на незвичний формат поширення російського військового звіту. 9 жовтня Міністерство оборони РФ розмістило зведення лише в Max, тоді як раніше подібні матеріали регулярно з’являлися в Telegram. Ця платформа має значно більш орієнтований на внутрішнього користувача характер і активно просувається російською владою.

Max позиціонується як російська державна платформа для обміну повідомленнями. Її розвиток відповідає політиці кремля щодо посилення контролю над інформаційним простором та зменшення залежності від міжнародних цифрових сервісів. Для реєстрації в системі потрібен російський або білоруський номер телефону, через що доступ до неї для частини іноземної аудиторії обмежений.

На думку експертів, публікація звіту лише в Max могла мати кілька цілей. По-перше, російська влада прагне донести до громадян РФ повідомлення про нібито постійне просування окупаційної армії. По-друге, такий формат дозволяє зменшити міжнародну увагу до непідтверджених тверджень. По-третє, кремль може використовувати державну платформу для створення замкнутого інформаційного середовища, у якому офіційні заяви складніше порівнювати з незалежними оцінками.

Російська пропаганда системно використовує повідомлення про захоплення територій для підтримки потрібних настроїв усередині країни. Навіть обмежене просування або окремий успіх на певній ділянці фронту часто подаються як масштабний перелом. Водночас реальна ситуація на полі бою може суттєво відрізнятися від офіційної версії, особливо коли заяви не підкріплені геолокаційними матеріалами, візуальними доказами або підтвердженнями з кількох незалежних джерел.

Що відбувається на фронті насправді

За оцінками ISW, російські війська не змогли підтвердити просування на низці важливих напрямків. Зокрема, йдеться про райони поблизу Лиману, Куп’янська та Добропілля. Це не означає відсутності бойових дій або спроб окупантів атакувати, однак свідчить про те, що російські заяви про масштабні територіальні здобутки не відповідають доступним даним.

Натомість українські сили мають успіхи на окремих ділянках Донбасу. Збройні сили України проводять контратаки, покращують тактичне положення та в окремих районах відтісняють російські підрозділи. Такі дії змушують армію РФ витрачати ресурси на утримання вже захоплених позицій і знижують її можливості для швидкого розвитку наступу.

Українські військові також покращували позиції на заході Запорізької області. За оцінками аналітиків, зона активності українських підрозділів розширювалася на Лиманському та Костянтинівському напрямках. Геолокаційні відеоматеріали підтверджували утримання українськими силами позицій поблизу Новоселівки, що розташована на південний схід від Оріхова.

Сукупність цих даних вказує на складну та динамічну ситуацію, яка не вкладається в односторонню картину російської пропаганди. На різних відтинках фронту сторони намагаються покращити тактичне положення, проте далеко не кожна заява про просування відповідає реальним змінам лінії бойового зіткнення. Саме тому оцінки ISW ґрунтуються не лише на офіційних повідомленнях, а й на зіставленні доступних візуальних матеріалів та геолокаційних даних.

Публікація звіту Міноборони РФ у Max демонструє, як кремль адаптує інформаційну кампанію до власної цифрової інфраструктури. Російська влада прагне переконати населення у нібито невпинному наступі армії, хоча підтверджені дані свідчать про уповільнення просування на низці напрямків і наявність українських контратак. У таких умовах заяви про оточення ЗСУ та захоплення сотень квадратних кілометрів потребують особливо ретельної перевірки.