Київ, Одеса й Дніпро під прицілом: Харченко про удари по енергетиці

Київ увійшов в осінній період із перебоями в електропостачанні, що вже позначилися на роботі метро, водоканалів і транспортної системи. Однак проблеми столиці не є поодинокими. Російські удари спрямовані на створення ізольованих енергетичних районів, тому під загрозою перебувають також Одеська область, Дніпро, Кривий Ріг та інші регіони, де пошкодження ключових об’єктів можуть швидко вплинути на побут мільйонів людей.

Про причини нинішньої ситуації, підготовку Києва до зими та можливі сценарії розвитку подій розповів директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко. За його оцінкою, атаки на енергетичну інфраструктуру мають системний характер: противник намагається не просто пошкодити окремі об’єкти, а порушити зв’язки між енергетичними вузлами та ускладнити передачу електроенергії до великих міст.

Чому Київ опинився в уразливому становищі

Київський енергетичний вузол є найбільшим серед тих, які можуть стати мішенню для спроб ізоляції. За словами експерта, протягом останніх тижнів удари були зосереджені передусім на північній і частково західній частинах столичного енергокільця. Саме через пошкодження важливих підстанцій виникають перебої з електрикою, а разом із ними — труднощі в роботі критичної інфраструктури.

Ситуацію ускладнює те, що Київ утратив значну частину власної генерації. Раніше міські енергетичні об’єкти могли забезпечувати приблизно 1,3 ГВт потужності та частково компенсувати проблеми з надходженням електроенергії з інших районів. Після їхнього знищення столиця стала значно більше залежати від зовнішніх перетоків.

Потреби Києва є надзвичайно великими. Місто споживає орієнтовно 12–15% усієї електроенергії в країні. У звичайних умовах навантаження становить близько 1,2 ГВт, а під час сильних морозів може зрости до 1,8 ГВт. Передати такий обсяг через пошкоджене енергокільце технічно складно, особливо якщо одночасно зростає споживання в інших регіонах.

Окремі удари вже мали прямі наслідки для міської інфраструктури. Пошкодження підстанції напругою 330 кВ вплинуло на роботу метро. Інший об’єкт у столичній мережі спричинив перебої в роботі частини водоканалу. Загалом, за оцінкою Харченка, серйозні пошкодження отримали елементи щонайменше чотирьох важливих підстанцій, які забезпечують постачання електроенергії до міста.

Минулої зими подібні проблеми частково компенсувала внутрішня генерація. Тепер її немає, тому наслідки кожної нової атаки відчуваються швидше. Водночас експерт наголошує: нинішні труднощі не означають втрату контролю над системою. Енергетики відновлюють пошкоджені об’єкти, перемикають навантаження та використовують резервні рішення.

Які райони Києва найбільш уразливі

Найскладнішою з технічного погляду зоною столиці Харченко називає Печерськ. Район має складну інфраструктуру, значне навантаження та особливості рельєфу. На його території зосереджено багато великих будівель і об’єктів, які потребують стабільного електро- та теплопостачання. У разі пошкодження мереж відновлення послуг тут може бути складнішим, ніж в інших частинах міста.

Водночас експерт не виділяє одного району, який був би гарантовано безпечним або, навпаки, приреченим на тривалі відключення. Підстанції, теплові мережі та резервні джерела розташовані в різних частинах Києва, тому ситуація залежить від конкретних пошкоджень і можливості швидко перерозподілити навантаження.

Цієї зими в місті може залишитися близько трьох тисяч будинків без повністю підготовленого резервного теплопостачання. Вони розташовані не в одному мікрорайоні, а розподілені по всьому Києву. Саме тому локальні проблеми можуть виникати навіть там, де загалом міська система працює стабільно.

Важливу роль відіграє готовність самих будинків. Резервне живлення циркуляційних насосів, справні системи опалення, утеплені й закриті вікна, перевірені підвали та горища дають змогу пережити тимчасове знеструмлення з меншими наслідками. Якщо насоси продовжують працювати, вода рухається системою опалення та не замерзає навіть за мінусової температури.

Для Троєщини готують резервне теплове забезпечення, яке має посилити стійкість району до аварійних ситуацій. Це означає, що торішній сценарій із тривалим перебуванням мешканців у пунктах обігріву та наметах не обов’язково повториться. Водночас повністю виключити локальні перебої з теплом, водою чи світлом неможливо.

Говорячи про каналізацію, Харченко зазначає, що короткочасна проблема на кілька годин не є системною катастрофою. Критичними стали б пошкодження насосного обладнання, яке неможливо запустити протягом доби або двох. На цей момент ключові насоси, що забезпечують рух стоків через великі колектори, працюють, а міські служби мають резервні варіанти реагування.

Одеса, Дніпро та можливі сценарії зими

Окрему загрозу становить Одещина. На думку експерта, російські війська можуть намагатися ізолювати весь регіон, завдаючи ударів по його енергетичних об’єктах. Одеса має значне населення, високе споживання та недостатній обсяг власної генерації, тому пошкодження магістральних мереж одразу створюватиме додаткове навантаження на систему.

У зоні ризику також перебувають Дніпро та Кривий Ріг. Перевагою цих міст є наявність власної генерації, але саме вона може стати однією з головних цілей атак. Близькість до фронту та короткий час підльоту балістичних ракет роблять регіон особливо складним для захисту. Втрата частини генераційних потужностей у Дніпропетровській області вплинула б не лише на місцевих споживачів, а й на сусідні енергетичні райони.

Експерт розглядає кілька варіантів розвитку подій. За відносно м’якого сценарію в Києві можливі періодичні аварійні відключення раз на кілька тижнів, а між ними — планові обмеження тривалістю близько чотирьох-шести годин. Такий варіант можливий за умови, що нові масовані удари не призведуть до масштабних пошкоджень.

Жорсткіший сценарій передбачає планові відключення до 18 годин у найскладніші періоди. У деяких районах разом зі світлом може тимчасово зникати вода. Найбільш проблемною ситуацією стала б відсутність опалення в окремих частинах міста, однак навіть тоді очікується залучення мобільних генераторів, котелень та інших резервних засобів.

Песимістичним, але можливим варіантом є шість-вісім годин електропостачання на добу під час сильних морозів. Водночас Харченко вважає малоймовірним, що Київ удасться повністю вивести з енергосистеми на тривалий період. Стійкість забезпечують протиповітряна оборона, швидке відновлення мереж, резервні джерела живлення та підготовка критичної інфраструктури.

Повністю усунути ризики найближчим часом не вдасться. Для модернізації міської енергетики, створення додаткових резервів і захисту теплових мереж, за оцінкою експерта, потрібні ще роки роботи та сотні мільйонів євро інвестицій. До того часу Київ і інші великі міста житимуть у режимі постійної готовності до нових атак.

Виїзд частини мешканців із столиці може дещо зменшити навантаження на енергетичну та теплову системи. Менша кількість споживачів означає нижче загальне використання електроенергії, води й опалення. Проте головним чинником стабільності залишатиметься не кількість людей у місті, а здатність швидко відновлювати пошкоджені об’єкти та підтримувати роботу критичної інфраструктури навіть під час тривалих відключень.