У січні цього року мирні міста та прикордонні громади України зазнали безпрецедентної хвилі ударів: РФ активізувала застосування саме балістики, що призвело до масштабних руйнувань та людських жертв. Журналісти зібрали свідчення очевидців, відкриті дані моніторингових організацій і офіційні заяви українських сил оборони, щоб детально описати наслідки та перспективи подій, що сталися в січні.
РФ випустила по Україні рекордну кількість балістики в січні — деталіЗафіксовано рекордну інтенсивність застосування балістичних засобів упродовж січня: у низці ударів використовувалися ракети середнього та малого радіуса дії, включно з комплексами, що дають вищу пробивну силу. Внаслідок атак були пошкоджені цивільні об'єкти інфраструктури — житлові будинки, лікарні, об'єкти енергетики та логістики. Представники місцевої влади повідомляли про перебої з електропостачанням і опаленням у зимовий період, що посилило гуманітарну кризу.
Експерти відзначають, що така концентрація застосування балістики має не лише тактичний ефект — знищення окремих цілей — але й стратегічну мету: посіяти страх серед мирного населення, зламати моральний опір та виснажити критичну інфраструктуру. Супутникові знімки і фотографії з місць ударів допомогли верифікувати типи застосованих боєприпасів і масштаб руйнувань.
Наслідки для цивільного населення та інфраструктуриНайбільший удар по населених пунктах спричинив численні постраждалі та загиблих, а також багаточисельні евакуації. Представники гуманітарних організацій наголошують на загрозі для дітей та людей похилого віку через втрачені житла і медичні заклади. Через пошкодження енергетичної інфраструктури сотні тисяч домогосподарств тимчасово залишилися без світла та тепла у холодний період.
Оборонні аналітики підкреслюють, що ефективність ППО у різних регіонах була неоднаковою: у багатьох випадках українські сили повітряної оборони змогли перехопити частину ракет, але велика кількість ударів одночасно створювала надмірне навантаження на системи. Це показало потребу у додаткових засобах захисту, міжнародній технічній підтримці та посиленні розвідки для своєчасного виявлення загроз.
Реакція влади, міжнародний контекст і подальші ризикиУкраїнська влада засудила ескалацію та закликала партнерів посилити санкційний тиск і постачання засобів ППО. У своїх публічних зверненнях представники оборонного та дипломатичного спрямування наголошували на тому, що масовані пуски балістики свідчать про наростання готовності противника до подальших наступальних дій. Міжнародні партнери висловили занепокоєння та пообіцяли додаткову допомогу, проте питання строків та обсягів постачань залишається вирішальним для подальшої стабілізації ситуації.
Аналітики також вказують на ризики подальшої ескалації: якщо темпи застосування балістики збережуться або збільшаться, це може призвести до ще більших руйнувань критичних об’єктів, ускладнити доставку гуманітарної допомоги та збільшити число цивільних жертв. Тому важливими є не лише негайні дії з відновлення інфраструктури, але й довгострокові рішення з нарощування обороноздатності й посилення міжнародної координації.
Підсумовуючи, січневий сплеск застосування балістики проти України став знаком системної зміни характеру обстрілів: від точкових атак до масованих хвиль, що мають стратегічний вплив на безпеку цивільного населення та функціонування держави. Реакція на ці виклики потребує скоординованих заходів на національному та міжнародному рівнях, а також швидкого посилення засобів ППО та розвідки.