Зеленський про вступ до НАТО: Україна все виконала, рішення за Альянсом

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Останні заяви офіційного Києва ще раз підкреслили ключову тезу: питання членства України в НАТО має вирішуватися не за квадратним столом інших держав, а з урахуванням позиції самої України. Президент наголосив, що всі необхідні реформи та зобов'язання виконані, і тепер слово за колективними рішеннями Альянсу. У цьому матеріалі ми розглянемо, що саме мається на увазі, які кроки вже зроблено і які сценарії розвитку подій залишаються реалістичними.

Зеленський про вступ до НАТО: Україна все виконала, рішення за Альянсом

За словами президента, Україна завершила внутрішній перелік завдань, що стосуються стандартів та критеріїв для потенційного членства у НАТО. Мова йде про політичні, оборонні та правові реформи, модернізацію збройних сил, а також забезпечення демократичних інституцій. Президент підкреслив, що подальше просування до членства залежить від колективного рішення альянсу та позиції його держав-членів. При цьому важливо зазначити, що рішення США або росії не мають визначального значення у відсутності позиції Києва — будь-які переговори щодо статусу України в Альянсі повинні вестися за участі української сторони.

Експерти відзначають, що така позиція — це логічне продовження курсу на євроатлантичну інтеграцію. Публічні заяви Президента також спрямовані на підняття рівня внутрішньої та міжнародної довіри до можливості й доцільності прийняття України до Альянсу. Виокремлюючи ключові елементи досягнутого прогресу, варто згадати: зростання сумісності військових стандартів із стандартами НАТО, зміни у законодавстві щодо цивільного контролю над армією, боротьба з корупцією в оборонному секторі та активна участь у спільних навчаннях і місіях.

Міжнародний контекст і роль партнерів

У нинішніх умовах геополітичного тиску питання членства України в НАТО стає предметом не лише технічних оцінок, а й стратегічних дискусій. Київ наполягає, що рішення альянсу має бути автономним та базуватися на принципах, закріплених у статутих і договорах самого блоку. Наголос про недопустимість обговорення долі України без її участі спрямований, в першу чергу, на запобігання будь-яких закулісних домовленостей, які могли б обмежити суверенітет держави.

Партнери з НАТО, зокрема США, мають вирішальну вагу у формуванні політичної волі блоку, але процес розширення завжди базується на консенсусі всіх членів. Тому нинішній етап — це поєднання дипломатичного тиску, технічної підготовки та політичної роботи. Для України важливо не лише демонструвати готовність, але й формувати довіру: стабільна внутрішня політика, прозорі інститути та сталі оборонні можливості підвищують шанси на позитивне рішення.

Разом із тим, Україна продовжує наголошувати на тому, що будь-які ініціативи третіх країн, які торкаються безпекового статусу Києва, повинні включати представників української влади. Це стосується як двосторонніх переговорів, так і багатосторонніх консультацій. Така позиція захищає державні інтереси та спрямована на запобігання ситуаціям, коли питання безпеки країни вирішуються без її згоди.

Що далі: можливі кроки та очікування

Після заяви про виконання вимог на національному рівні ключовими залишаються кілька практичних кроків. По-перше, активізація двосторонніх консультацій із державами-членами НАТО та робота на формування позитивного політичного рішення. По-друге, подальше зміцнення оборонної співпраці: спільні навчання, передача технологій, забезпечення сумісності озброєнь. По-третє, робота над суспільною комунікацією в європейських столицях для формування стійкої підтримки вступу України.

Аналітики також виділяють потенційні сценарії: від прискореного просування у разі політичної волі більшості членів Альянсу до поступового наближення через поступове виконання технічних умов і політичних домовленостей. Важливим буде роль внутрішньої консолідації України і збереження курсу на реформи, адже це підвищує довіру партнерів.

Підсумовуючи, можна сказати, що твердження президента про те, що Україна все виконала, — це сигнал як для внутрішньої аудиторії, так і для міжнародних партнерів. Тепер вирішальний етап — це діалог з Альянсом і послідовна робота задля отримання чіткої та прозорої відповіді. Від результату цих переговорів залежатиме не лише майбутній безпековий контур України, а й стабільність у регіоні загалом.