Війна проти України - провал для путіна: Сибіга назвав конкретні аргументи

Аналітичний огляд ситуації навколо війни проти України показує, що позиції агресора піддаються дедалі більшій перевірці — як на полі бою, так і в економічній площині. Від початку активної фази конфлікту експерти фіксують системні помилки в стратегії Москви, а нещодавні оцінки підтверджують: для кремля конфлікт перетворюється на стратегічний тягар. У цьому контексті особливу увагу привертають аргументи Сибіги, які конкретизують, чому нинішня кампанія може стати провалом для путіна.

Війна проти України - провал для путіна: Сибіга назвав конкретні аргументи

Сибіга (експерт і публіцист) у своїх виступах наголошує на кількох ключових факторах, що визначають траєкторію конфлікту. Перший — нездатність кремля забезпечити сталу оперативну перевагу. Попри численні мобілізаційні заходи та перекидання техніки, темпи захоплення територій залишаються низькими. Це пояснюється не лише контратаками українських сил, а й системними проблемами в логістиці, управлінні та мотивації особового складу. Як наслідок, втрати серед російських підрозділів залишаються високими, а ефективність наступальних операцій — низькою.

Другий аргумент Сибіги пов'язаний з економічним фоном: санкції та витрати на війну підсилюють тиск на економіку росії. Довгострокові витрати на заміщення втраченої техніки, підтримку мобілізованих і витрати на окуповані території перевищують оперативні можливості бюджету. Це підриває економічну стабільність, погіршує соціально-політичну ситуацію всередині країни і зменшує ресурси, доступні для продовження військових дій.

Військові і людські фактори поразки

Серед конкретних військових аргументів Сибіги виділяє низький моральний стан частин, проблеми з логістикою й обслуговуванням техніки, а також невідповідність між заявленими цілями та реальним потенціалом. Незважаючи на заяви про значні резерви, фактична здатність утримувати темп наступу обмежена. росія стикається з дефіцитом кваліфікованих кадрів, а кадрові ресурси вимушені залучати резерви з мінімальною підготовкою, що підвищує ризики неоправданих втрат.

Крім того, високий рівень опору з боку українських захисників, що отримують постійну підтримку Заходу — як матеріальну, так і розвідувальну — істотно обмежує операційні плани ворога. Суперництво у вогневих можливостях, безпілотних системах та контрбатарейній боротьбі не на користь сторони агресора, яка має обмежені можливості для модернізації і поповнення парку високотехнологічних озброєнь під тиском санкцій.

Політичні та міжнародні наслідки

З політичної точки зору, зауважує Сибіга, поразки на полі бою та економічний тиск створюють ризики системної делегітимації режиму кремля всередині країни. Суспільна підтримка війни ослаблена через зростання витрат на життя, черги за ресурсами та інформаційні втрати. Міжнародна ізоляція та постійне посилення санкцій стримують доступ до технологій і ринків, що в довгостроковій перспективі посилює залежність від обмежених партнерів і підсилює економічну уразливість.

Якщо додати до цього успішну дипломатичну координацію України та партнерів, а також постійний потік військової й гуманітарної допомоги, розрив міжцільовими ресурсами сторін стає все більш очевидним. За таких умов і за критичної втрати ініціативи на полі бою, конфлікт для кремля ризикує перетворитися з інструмента зовнішньої політики на тривалу бюджетну і політичну проблему.

У підсумку, наведені Сибігою аргументи формують комплексну картину: поєднання високих військових витрат, низької операційної ефективності, економічного тиску через санкції та втрати підтримки серед населення роблять нинішню кампанію для путіна дедалі більш ризиковою і, ймовірно, програшною. Це не означає миттєвого перелому, але чітко вказує на структурні проблеми, які з часом можуть кардинально змінити баланс сил.