В Україні триває обговорення можливих змін у правилах мобілізації, відстрочки від призову та бронювання військовозобов’язаних працівників. У суспільстві ці дискусії вже викликали занепокоєння, адже йдеться про права батьків дітей з інвалідністю, людей, які доглядають за родичами, а також працівників підприємств оборонної промисловості, енергетики й критичної інфраструктури.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець закликав не сприймати озвучені пропозиції як остаточні рішення. За його словами, у публічному просторі обговорюють лише можливі законодавчі зміни, а не норми, які вже набули чинності. Тому говорити про гарантоване або неминуче звуження прав громадян наразі передчасно.
Омбудсман наголосив: між повідомленням про те, що певні норми пропонують змінити, і фактичним обмеженням прав є тривалий законодавчий процес. Документ має бути підготовлений, зареєстрований, розглянутий, доопрацьований і ухвалений у встановленому порядку. Лише після цього можна оцінювати його зміст і можливі наслідки для громадян.
Які зміни у відстрочках і бронюванні обговорюють
Серед імовірних нововведень називають перегляд підстав для отримання відстрочки від призову під час мобілізації для окремих категорій військовозобов’язаних. Це може стосуватися громадян, які виховують дітей з інвалідністю, мають родичів з інвалідністю або здійснюють постійний догляд за членами сім’ї.
За попередньо озвученими пропозиціями, для таких заявників можуть запровадити додаткові вимоги або уточнення щодо підтвердження факту догляду, родинних зв’язків і відсутності інших осіб, які здатні виконувати відповідні обов’язки. Водночас сам факт обговорення таких підходів не означає, що право на відстрочку вже скасували чи автоматично звузили.
Окремий блок можливих змін стосується бронювання військовозобов’язаних працівників. У публічному просторі говорять про посилення вимог до підприємств, які хочуть бронювати своїх співробітників, а також про перегляд критеріїв, за якими компанію можуть визнати критично важливою для економіки або життєдіяльності держави.
Також обговорюється можливе коригування квот бронювання. Особливу увагу привертають підприємства оборонно-промислового комплексу, енергетичної галузі та інших сфер, робота яких має значення для функціонування країни в умовах воєнного стану. Для бізнесу це питання є принциповим, адже зміна правил може вплинути на здатність підприємств зберігати виробничі процеси й виконувати державні замовлення.
Водночас конкретних остаточних параметрів таких змін наразі немає. Не визначено, які саме категорії громадян можуть отримати нові умови для відстрочки, як зміняться квоти бронювання та за якою процедурою переглядатимуть статус критично важливих підприємств.
Чи є вже готовий законопроєкт і що каже омбудсман
Дмитро Лубінець повідомив, що відповідний законопроєкт до Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини не надходив. Це означає, що омбудсман не має офіційного документа, який можна було б повноцінно проаналізувати та оцінити з погляду дотримання конституційних гарантій.
Поки йдеться лише про можливі законодавчі зміни, а не про ухвалений закон. За таких обставин заяви про те, що права громадян уже обмежили, можуть бути некоректними. Публічні пропозиції, робочі напрацювання та чутки не мають такої самої юридичної сили, як чинний нормативно-правовий акт.
Омбудсман застеріг від поширення неперевірених висновків і панічних повідомлень. Якщо державні установи реагуватимуть на кожну пропозицію ще до її офіційного оформлення, суспільство може отримати багато взаємно суперечливих заяв. У результаті припущення почнуть сприйматися як факти, а громадяни не зможуть зрозуміти, які правила діють насправді.
Для людей, які планують оформити відстрочку, це означає, що до появи офіційних рішень необхідно орієнтуватися на чинні норми законодавства. Зміни не можуть вступити в дію лише через публічне обговорення або повідомлення про наміри. Вони мають пройти передбачені законом процедури та бути належним чином оприлюднені.
Якими мають бути нові правила мобілізації
Лубінець визнав, що питання відстрочок і бронювання справді потребують детального опрацювання. Насамперед це стосується захисту дітей з інвалідністю, людей, які потребують постійного догляду, і членів їхніх сімей. Держава має враховувати реальні життєві обставини таких громадян, щоб вони не опинилися без необхідної допомоги через недосконалі або надто формальні правила.
Будь-які нові умови для отримання відстрочки мають бути виваженими, зрозумілими та обґрунтованими. Вони не повинні призводити до необґрунтованого звуження змісту й обсягу прав людини. Особливо обережно слід підходити до ситуацій, у яких від мобілізації одного члена сім’ї залежить життя, здоров’я або безпека іншої людини.
Не менш важливим є питання бронювання працівників. Перегляд правил має одночасно враховувати потреби оборони, необхідність безперервної роботи критичної інфраструктури та трудові права громадян. Якщо критерії змінюватимуться надто часто або будуть сформульовані нечітко, це створить правову невизначеність як для роботодавців, так і для працівників.
Критерії визначення підприємств критично важливими повинні бути прозорими та передбачуваними. Бізнес має розуміти, які показники, обсяги виробництва, податкові надходження, значення для економіки чи оборони впливають на рішення. Так само має бути зрозуміло, у яких випадках підприємство може втратити відповідний статус і як воно може оскаржити таке рішення.
Омбудсман підкреслив, що зміцнення обороноздатності держави та захист прав людини не є взаємовиключними завданнями. Навпаки, рішення у сфері мобілізації мають одночасно відповідати потребам національної безпеки та Конституції України, міжнародним стандартам у сфері прав людини і принципу пропорційності.
Отже, на цьому етапі говорити про остаточне скорочення переліку підстав для відстрочки або гарантоване зменшення квот бронювання зарано. Потрібно дочекатися офіційного документа, його опрацювання та проходження всіх етапів законодавчої процедури. Саме текст ухваленого нормативного акта, а не припущення чи гучні заголовки, має бути основою для висновків про те, як зміняться права громадян і правила для роботодавців.
Якщо відповідні проєкти надійдуть до Офісу омбудсмана, їх мають проаналізувати в межах повноважень уповноваженого. За потреби буде надано правову оцінку можливим ризикам для дітей з інвалідністю, осіб, які потребують догляду, їхніх родин, працівників і підприємств. До того часу громадянам варто відокремлювати чинні норми від пропозицій, які лише перебувають на стадії обговорення.