Україна вже збиває реактивні БпЛА з турелей: що розповів Ігнат

Україна вже застосовує роботизовані турелі для боротьби з повітряними цілями, зокрема з реактивними безпілотними літальними апаратами. Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомив, що за допомогою таких систем українські військові змогли збивати не лише звичайні ударні дрони, а й реактивні безпілотники типу «Герань-5». Це свідчить про розширення можливостей автоматизованої протиповітряної оборони та активніше використання інноваційних технологій на захисті важливих об’єктів.

Джерело: Юрій Ігнат розповів про роботу роботизованих турелей в етері марафону новин. За його словами, такі комплекси вже встановлюють у різних місцях, зокрема на мостах та інших об’єктах, які можуть бути потенційними цілями для російських атак. Їхнє завдання полягає у швидкому виявленні повітряної загрози та її знищенні без безпосереднього наведення зброї оператором у кожен момент бою.

Як роботизовані турелі збивають безпілотники

Юрій Ігнат зазначив, що роботизовані турелі використовують машинний зір, алгоритми штучного інтелекту та автоматизовані системи наведення. Такий підхід дає змогу виявляти ціль, супроводжувати її в повітрі та виконувати розрахунки для відкриття вогню. У результаті зменшується вплив людського фактора, який під час відбиття повітряних атак може бути критичним через високу швидкість цілі, обмежений час на реакцію та складні погодні умови.

«Роботизовані турелі… зараз ставлять і на мостах в тому числі. Є вже збиття навіть реактивних БпЛА, навіть “Герань-5”, з тих самих турелей. Я теж був великим скептиком, я думав, як це можливо. Але застосування інноваційних технологій, штучного інтелекту виключили людську помилку, покращили технічні розрахунки. У збитті використовується саме машинний зір. Штучний інтелект дозволяє навіть по реактивних БпЛА працювати», — сказав речник Повітряних сил.

Особливість цієї технології полягає в тому, що система може працювати в автоматизованому режимі та реагувати на ціль швидше, ніж людина-оператор. Машинний зір аналізує об’єкт, визначає напрямок його руху, швидкість і траєкторію. Після цього роботизований комплекс може скоригувати положення зброї та вести вогонь із потрібним випередженням. Саме швидкість обробки інформації є особливо важливою під час протидії реактивним безпілотникам.

Які цілі можуть уражати турелі

За словами Ігната, українські військові вже мають підтверджені випадки знищення реактивних БпЛА, серед яких названо «Герань-5». Реактивні дрони становлять додаткову небезпеку для систем протиповітряної оборони, оскільки можуть рухатися швидше за поширені безпілотники з поршневими двигунами. Через це час на виявлення та ураження такої цілі скорочується, а вимоги до точності наведення зростають.

Роботизована турель із кулеметом не замінює всі інші засоби ППО, однак може виконувати важливу роль у багаторівневій обороні. Такі комплекси здатні прикривати окремі ділянки, підступи до критичної інфраструктури, мости, важливі транспортні вузли та інші об’єкти. Їхня перевага полягає у можливості розосередженого розміщення, швидкому реагуванні та зменшенні навантаження на військовослужбовців, які залучені до протиповітряної оборони.

Водночас речник Повітряних сил наголосив, що радіус роботи таких роботизованих турелей наразі є невеликим. Це пов’язано з характеристиками озброєння: основним засобом ураження в комплексах нині є кулемет. Тому турелі не можуть повністю замінити зенітні ракетні комплекси, мобільні вогневі групи чи інші системи, які працюють на значно більшій відстані.

Турелі як частина захисту критичної інфраструктури

Попри обмежений радіус дії, автоматизовані кулеметні комплекси можуть посилити оборону об’єктів, для яких важлива кожна секунда. Розміщення турелей на мостах та біля інших стратегічних споруд дозволяє створити додатковий рубіж захисту від ударних безпілотників. Якщо ціль проходить крізь дальні рівні протиповітряної оборони, її можуть зустріти системи ближнього радіуса, здатні діяти автономно або під контролем оператора.

Раніше президент Володимир Зеленський повідомляв, що в Києві вже встановили понад 12 роботизованих турелей для протидії реактивним безпілотникам. Ще вісім таких систем планували розмістити в Київській області. Це демонструє, що технологія поступово переходить від експериментального використання до системного посилення оборони столиці та регіону.

Застосування штучного інтелекту в роботизованих турелях не означає повної відмови від участі людини. Військові фахівці контролюють роботу комплексів, визначають правила застосування зброї та відповідають за безпеку. Водночас автоматизація допомагає зменшити кількість помилок під час супроводу повітряних цілей і швидше ухвалювати технічні рішення в умовах масованої атаки.

Заява Юрія Ігната свідчить про те, що Україна продовжує розвивати нестандартні рішення для захисту від російських повітряних атак. Роботизовані турелі, машинний зір і штучний інтелект можуть стати важливими елементами оборони від безпілотників різних типів. Водночас ефективність таких систем залежить від кількості розгорнутих комплексів, їхнього розташування, технічного оснащення та взаємодії з іншими складовими української протиповітряної оборони.