Дата публікації Україна отримала місце в Раді ООН з прав людини на 2027–2029 роки
Опубліковано 13.10.26 21:02
Переглядів статті Україна отримала місце в Раді ООН з прав людини на 2027–2029 роки 17

Україна отримала місце в Раді ООН з прав людини на 2027–2029 роки

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Україна отримала місце в Раді ООН з прав людини на 2027–2029 роки. Відповідне рішення стало важливим дипломатичним результатом для держави, яка протидіє повномасштабній агресії росії та послідовно привертає увагу міжнародної спільноти до порушень прав людини, норм міжнародного гуманітарного права і принципів Статуту ООН.

Кандидатуру України підтримали держави-члени Організації Об’єднаних Націй. Таким чином, упродовж наступного трирічного терміну українська сторона зможе брати участь у роботі Ради ООН з прав людини, порушувати актуальні питання та впливати на формування міжнародного порядку денного у сфері захисту людської гідності.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга подякував країнам, які підтримали українську кандидатуру. Він наголосив, що членство в Раді стане продовженням боротьби України за свій народ, незалежність і суверенітет в умовах російської агресії.

Які питання Україна порушуватиме в Раді ООН

Під час роботи в Раді ООН з прав людини Україна планує зосередитися на притягненні росії до відповідальності за злочини та інші серйозні порушення. Йдеться про системні атаки на цивільне населення, незаконні затримання, катування, насильницькі зникнення, примусове переміщення людей і руйнування критично важливої інфраструктури.

Окремим напрямом залишатиметься підтримка міжнародних механізмів, які займаються документуванням і розслідуванням порушень. Для України принципово важливо, щоб зібрані докази не залишалися без належної правової оцінки, а винні особи могли постати перед судом. Такий підхід має не лише забезпечити справедливість для постраждалих, а й посилити міжнародне право та запобігти безкарності за злочини проти цивільних.

Серед пріоритетів української дипломатії також буде захист військовополонених. Україна виступатиме за дотримання норм Женевських конвенцій, належне поводження з полоненими, доступ до медичної допомоги та незалежний контроль за умовами їхнього утримання. Важливим завданням залишається звільнення українських військовослужбовців і повернення додому всіх незаконно утримуваних громадян.

Ще одним ключовим питанням стане повернення українських дітей, яких росія незаконно депортувала або примусово перемістила з тимчасово окупованих територій. Україна продовжуватиме домагатися міжнародної підтримки для пошуку дітей, встановлення їхнього місцеперебування, возз’єднання із сім’ями та гарантування безпечного повернення.

Представники України наголошують, що проблема депортації дітей має розглядатися не лише як наслідок війни, а як окреме грубе порушення прав дитини. Примусове розлучення з батьками, зміна місця проживання, нав’язування чужої ідентичності та обмеження контактів із рідними завдають значної шкоди дітям і потребують чіткої міжнародної реакції.

Чому членство України має міжнародне значення

Рада ООН з прав людини є одним із головних міжнародних майданчиків для обговорення ситуації з правами людини у різних країнах світу. Держави-члени розглядають доповіді, ухвалюють резолюції, підтримують спеціальні процедури та реагують на масштабні кризи. Для України участь у роботі цього органу означає можливість безпосередньо доносити до партнерів інформацію про наслідки російської агресії.

Україна має власний досвід роботи в Раді ООН з прав людини. Раніше держава входила до її складу протягом кількох термінів: у 2006–2008, 2008–2011, 2018–2020 та 2021–2023 роках. Новий мандат на 2027–2029 роки підтверджує збереження міжнародної підтримки України та довіру до її позиції у сфері захисту фундаментальних прав і свобод.

Українська дипломатія використовуватиме членство для зміцнення координації з партнерами. Ідеться про спільну роботу над розслідуванням злочинів, підтримку жертв війни, захист цивільного населення та розвиток міжнародних інструментів відповідальності. Окрему увагу приділятимуть протидії спробам держав-агресорів використовувати міжнародні інституції для поширення дезінформації та виправдання порушень.

За словами Андрія Сибіги, Україна спиратиметься на власний досвід, щоб захищати людську гідність і зміцнювати міжнародну систему прав людини. Українська сторона також прагне працювати з іншими державами над реагуванням на нові виклики, зокрема на наслідки збройних конфліктів, масові переміщення населення, незаконні депортації та використання технологій для переслідування людей.

Україна продовжить боротьбу за відповідальність росії

Обрання до Ради ООН з прав людини відбувається на тлі тривалої боротьби України за міжнародне визнання масштабів російських злочинів. Для Києва важливо, щоб кожен випадок порушення прав людини був належно зафіксований, а постраждалі отримали захист і доступ до правосуддя. Водночас Україна наполягатиме на тому, що мир не може ґрунтуватися на забутті злочинів або відмові від відповідальності.

Майбутній термін у Раді ООН стане можливістю посилити голос України на міжнародному рівні. Держава планує використовувати цей майданчик для обговорення долі цивільних заручників, військовополонених, депортованих дітей та мешканців тимчасово окупованих територій. Також українська сторона порушуватиме питання захисту прав людини під час війни та необхідності дотримання міжнародних норм усіма державами.

Членство України в Раді ООН з прав людини на 2027–2029 роки має не лише символічне, а й практичне значення. Воно дає змогу брати участь у міжнародних рішеннях, формувати коаліції та домагатися посилення механізмів контролю за дотриманням прав людини. Для України це також можливість і надалі привертати увагу світу до наслідків російської агресії та просувати принцип, за яким жодне серйозне порушення не повинно залишатися безкарним.