Сергій Пономарьов
Україну обрали до Ради ООН з прав людини на 2027–2029 роки. Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Рішення ухвалила Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй 13 жовтня. Трирічний мандат України в Раді ООН з прав людини офіційно розпочнеться 1 січня 2027 року.
Обрання України до цього міжнародного органу є важливим дипломатичним результатом і свідченням підтримки української держави з боку міжнародної спільноти. Участь у роботі Ради ООН з прав людини дасть змогу Києву активніше порушувати питання захисту цивільного населення, дотримання міжнародного гуманітарного права та відповідальності за злочини, скоєні під час війни.
Для України членство в Раді ООН з прав людини матиме особливе значення. Умови повномасштабної війни, тимчасова окупація частини територій, примусове переміщення людей, незаконна депортація дітей, катування, насильницькі зникнення та атаки на цивільну інфраструктуру потребують постійної уваги міжнародних інституцій. Представництво України в Раді дозволить системно доносити цю інформацію до держав-членів ООН.
Що означає обрання України до Ради ООН з прав людини
Рада ООН з прав людини є одним із ключових міжнародних майданчиків для обговорення стану прав людини у світі. Її робота охоплює питання запобігання дискримінації, захисту цивільних, протидії катуванням, забезпечення свободи слова, прав біженців і внутрішньо переміщених осіб, а також реагування на масштабні порушення міжнародних норм.
Членство у Раді не означає автоматичного ухвалення окремих рішень на користь держави, однак відкриває додаткові можливості для участі в міжнародних дебатах і формуванні спільної політики. Українська делегація зможе брати участь у розгляді резолюцій, тематичних дискусіях та засіданнях, присвячених ситуаціям у різних країнах.
Україна використовуватиме цей майданчик для посилення уваги до порушень прав людини, пов’язаних із російською агресією. Йдеться не лише про фіксацію злочинів, а й про необхідність забезпечення доступу постраждалих до правосуддя, повернення незаконно переміщених дітей, звільнення цивільних заручників і військовополонених та відновлення прав людей на окупованих територіях.
Участь у Раді також створює умови для ширшої міжнародної координації. Україна зможе співпрацювати з іншими державами, правозахисними організаціями та міжнародними механізмами, щоб домагатися ефективнішого розслідування злочинів і посилення відповідальності винних.
Пріоритети України на міжнародному правозахисному майданчику
Одним із головних напрямів роботи України буде привернення уваги до наслідків війни для цивільного населення. Російські ракетні та дронові атаки по житлових будинках, лікарнях, школах, енергетичних об’єктах і критичній інфраструктурі безпосередньо впливають на реалізацію базових прав людини. Серед них право на життя, безпеку, медичну допомогу, освіту та належні умови проживання.
Окрему увагу Україна приділятиме ситуації на тимчасово окупованих територіях. Там фіксуються випадки примусової паспортизації, переслідування громадян за проукраїнську позицію, обмеження свободи віросповідання, тиску на представників місцевих громад і незаконного використання цивільного населення. Міжнародне висвітлення таких фактів допомагає не допустити замовчування системних порушень.
Ще одним важливим питанням є повернення українських дітей, яких росія незаконно вивезла або перемістила з тимчасово окупованих територій. Україна наполягатиме на посиленні міжнародних механізмів пошуку, ідентифікації та повернення дітей їхнім родинам. Водночас важливо забезпечити дітям психологічну допомогу, відновлення документів і безпечну реінтеграцію після повернення.
Українська сторона також продовжить говорити про права військовополонених і цивільних, яких утримують незаконно. Доступ міжнародних спостерігачів до місць утримання, належне поводження із затриманими та обмін інформацією про зниклих безвісти залишаються важливими складовими гуманітарного порядку денного.
Початок нового мандата у 2027 році
Трирічний термін України в Раді ООН з прав людини розпочнеться 1 січня 2027 року і триватиме до кінця 2029 року. За цей період українська дипломатія матиме можливість послідовно просувати питання захисту прав людини в умовах збройного конфлікту та домагатися належної міжнародної реакції на злочини.
За словами Андрія Сибіги, обрання України є результатом дипломатичної роботи та підтвердженням довіри до позиції держави. Для Києва це також сигнал, що міжнародна спільнота не відмовляється від принципів Статуту ООН і продовжує розглядати права людини як фундамент міжнародної безпеки.
Водночас членство в Раді ООН з прав людини передбачає не лише представлення національних інтересів. Україна зможе долучатися до ширшого обговорення глобальних проблем, зокрема захисту прав людей під час воєн, боротьби з безкарністю, протидії насильницьким зникненням і підтримки жертв міжнародних злочинів.
Обрання України до Ради ООН з прав людини на 2027–2029 роки посилює її роль у міжнародному правозахисному діалозі. Київ отримує додатковий інструмент для документування злочинів, захисту постраждалих і формування коаліції держав, які підтримують дотримання міжнародного права. Очікується, що під час майбутнього мандата Україна активно працюватиме над тим, щоб питання війни, окупації та відповідальності за порушення прав людини залишалися серед пріоритетів світового порядку денного.