Україна має створити свій антидроновий купол, - Федоров

Питання захисту цивільного населення та критичної інфраструктури сьогодні стоїть одним із пріоритетних для держави. Україна опинилася перед викликом, що вимагає оперативних рішень: потрібно створити ефективний рівень захисту від масових атак безпілотників. Зараз завдання українського військового командування полягає в тому, щоб створити власний антидроновий купол, який зможе діяти цілодобово, адаптуватися до нових загроз і бути інтегрованим із наявними системами оборони.

Чому потрібен національний антидроновий купол

На сучасному полі бою дрони стали доступним і масовим інструментом атак: від розвідувальних апаратів до ударних безпілотних комплексів. Це ставить під загрозу не лише військові об’єкти, а й житлові квартали, енергетичні вузли та логістику. Створення антидронового купола означає впровадження шарів захисту — від попереднього виявлення до нейтралізації загрози без шкоди для населення. Такий купол повинен базуватися на принципах системної роботи: радіолокаційний моніторинг, електронний захист, оптичне та акустичне спостереження, а також засоби захоплення або придушення дронів.

Ключовим аргументом є масштабованість. Мережевий підхід дозволяє захищати як окремі об’єкти, так і великі регіони, формуючи єдиний простір протидії. Інвестиції в розробку й впровадження таких рішень одночасно підвищують рівень безпеки та стимулюють розвиток вітчизняної оборонної промисловості.

Технічні підходи і принципи роботи

Ефективний антидроновий купол повинен комбінувати кілька технологій: радіолокаційні станції малої та середньої дальності, системи оптичного розпізнавання, інфрачервоні сенсори й розвинута платформа обробки даних на основі штучного інтелекту. Інтеграція з існуючими засобами ППО підвищує ресурс ефективної відповіді. Водночас важливо мати низку некількісних підходів — законодавчі механізми для швидкого реагування, протоколи взаємодії влади, військових і цивільних служб.

Серед технічних рішень для нейтралізації дронів можливі опції: глушіння каналів управління, перехоплення захоплювальними сітками, направлені енергетичні впливи і навіть нетрадиційні методи, як-от системи лазерного придушення. Кожен метод має свої переваги і обмеження, тому комбінування підходів забезпечує стійкість до різнотипних загроз. Важливо, щоб системи могли працювати автономно та у фоновому режимі, мінімізуючи людський фактор при прийнятті рішень на критичних ділянках.

Реалізація, фінансування і міжнародна співпраця

Розгортання національного антидронового купола — це не лише технічне завдання, а й питання координації ресурсів і політичної волі. Потрібна чітка стратегія з поетапним впровадженням: пілотні зони, масштабування, стандарти безпеки й сертифікація. Фінансування може поєднувати державні кошти, оборонні замовлення і міжнародну технічну допомогу. Важливим елементом є партнерство з союзниками для обміну досвідом і сумісності обладнання.

Крім того, розвиток власних розробок стимулює економіку і створює робочі місця у високотехнологічному секторі. Локальні виробники можуть запропонувати адаптацію рішень під специфіку місцевих умов, що зменшує залежність від імпорту. Паралельно необхідно посилювати правові механізми щодо використання повітряного простору, відповідальності за застосування безпілотних систем і захисту цивільного населення від побічних наслідків застосування засобів протидії.

Стратегічно важливо, щоб система була гнучкою і модернізованою. Загрози розвиваються швидко, і лише комплексний підхід — поєднання технологій, підготовленого персоналу та міжнародної співпраці — дозволить створити стійкий купол безпеки над життєво важливими об’єктами та регіонами. У цьому контексті завдання командування і державних інституцій — сформувати чітку дорожню карту, визначити пріоритети і втілювати інноваційні рішення, що гарантуватимуть ефективний захист від нових типів загроз.