У росії — рекорд тяжких злочинів за 15 років: кремль боїться “ветеранів СВО” перед виборами

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

У 2025 році офіційна та незалежна статистика фіксує різке зростання кількості тяжких та особливо тяжких злочинів у росії. За даними низки джерел, мова йде про понад 627 тисяч випадків — показник, якого не спостерігали останні 15 років. Така тенденція має кілька взаємопов’язаних причин і викликає серйозні політичні та соціальні наслідки напередодні чергових виборів. У тексті проаналізовано можливі фактори росту злочинності, роль демобілізованих і тих, кого називають ветеранами СВО, а також реакцію влади та суспільства.

Що кажуть цифри і як їх трактують експерти

Офіційні зведення поліції та прокуратури демонструють аномальний підйом кількості небезпечних правопорушень — від тяжких тілесних ушкоджень і розбоїв до вбивств. Критики влади пов’язують цю динаміку з економічними потрясіннями, ростом бідності та масовими переміщеннями населення. Частина аналітиків звертає увагу на пряму кореляцію між поверненням демобілізованих з фронту та збільшенням повідомлень про злочини: демобілізовані часто стикаються з проблемами адаптації, посттравматичним стресом, безробіттям і доступом до нелегального обігу зброї.

При цьому важливо відзначити, що не всі випадки прямо пов’язані з поїздками на фронт — серед причин також називають посилення організованої злочинності, політичну корупцію, падіння правової спроможності інститутів і загальне зниження рівня довіри до силових структур. Привертає увагу і географія інцидентів: вищі показники зафіксовані в регіонах із великим скупченням військових формувань та тимчасово зміненими економічними зв’язками.

Причини спалаху: соціальні, економічні та психологічні фактори

Серед ключових факторів, які пояснюють підвищення рівня тяжких злочинів, виділяють кілька взаємопов’язаних трендів. По-перше, економічна нестабільність — реальні доходи населення падають, інфляція та безробіття тиснуть на домогосподарства, що провокує зростання злочинів майнового та насильницького характеру. По-друге, відсутність ефективної реабілітації для тих, хто брав участь у бойових діях, створює хвилю людей із посттравматичними симптомами та соціальною ізоляцією. По-третє, зростає доступ до вогнепальної зброї і боєприпасів у тіньових колах, що підвищує ризики ескалації конфліктів у побуті.

Не можна ігнорувати й політичний вимір. Частина експертів припускає, що зростання кількості злочинів додає інструментів контролю для центру влади: через підсилення правоохоронних повноважень та мобілізаційні заходи можна виправдати посилення нагляду та репресивних практик. Водночас сама влада стикається з дилемою: як реагувати на хвилю злочинності без підсилення соціальної напруги ще перед виборами.

Наслідки для політики та суспільства перед виборами

Передвиборчий період зазвичай загострює проблеми безпеки. Підвищення рівня тяжких злочинів створює додатковий ризик для стабільності — влада може спробувати пов’язати це з поверненням демобілізованих або зображати явище як наслідок «західного впливу» і санкцій. Такі наративи використовуються для легітимації жорсткіших заходів, але вони ж можуть поглибити розкол у суспільстві, якщо реальні соціальні причини не вирішуються.

Для громадян це означає посилення відчуття небезпеки, падіння довіри до інституцій і збільшення кількості локальних конфліктів. Для політичних еліт — необхідність балансувати між репресіями та соціальною політикою: надто жорстка реакція може спричинити масові невдоволення, тоді як бездіяльність поставить під загрозу порядок. Особлива увага приділяється ситуації з ветеранами та демобілізованими — якщо їм не запропонують адекватну допомогу та перспективи працевлаштування, ризик радикалізації окремих груп зросте.

В результаті, країна опиняється на перехресті: гуманітарні, економічні та безпекові виклики вимагають комплексних рішень. Замість декларативних заходів потрібні довгострокові програми ресоціалізації, доступ до психіатричної допомоги, економічні стимули в регіонах та реформа правоохоронних органів, орієнтована на запобігання злочинам, а не лише на їхні покарання.

Підсумовуючи, рекордне зростання тяжких злочинів у 2025 році — сигнал складної внутрішньої кризи, яка поєднує наслідки війни, економічні проблеми та провали соціальної політики. Рішення вимагатимуть зважених кроків влади та активної ролі громадянського суспільства для зниження напруги і попередження подальшої ескалації напередодні відповідальних політичних подій.