У НАТО закликали Європу посилити підтримку України: що відомо

Європі необхідно посилити військову, політичну та безпекову підтримку України, щоб ефективніше протистояти російській агресії та гібридним атакам кремля. Такий крок стане сигналом для Москви, що спроби залякати європейські держави, розколоти союзників і послабити їхню рішучість не матимуть успіху.

Про це заявив верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич. За його словами, допомога Києву безпосередньо пов’язана з безпекою всього європейського континенту, адже українські військові стримують російську армію та не дозволяють війні поширитися на територію країн Альянсу.

Генерал зазначив, що росія дедалі активніше використовує інструменти гібридної війни проти європейських держав. Йдеться про порушення повітряного простору НАТО, диверсії, підпали, кібератаки, інформаційні операції та інші дії, спрямовані на дестабілізацію суспільств.

«Вони намагаються зламати нашу спільну волю», – наголосив Гринкевич під час Варшавського безпекового форуму 11 жовтня. На його думку, відповіддю на такі дії має бути не відступ і не скорочення допомоги Україні, а посилення спільної позиції європейських країн.

Росія намагається перевірити єдність Європи

За словами представника НАТО, гібридні атаки кремля мають не лише тактичну, а й стратегічну мету. Росія прагне переконати громадян європейських країн, що підтримка України створює для них додаткові ризики, а також підштовхнути уряди до обмеження військової та фінансової допомоги Києву.

Гринкевич навів як приклад Данію та Німеччину. Після гібридних інцидентів на своїй території ці держави не відмовилися від допомоги Україні, а навпаки – оголосили про її збільшення. Генерал вважає таку реакцію правильною, оскільки вона демонструє росії безрезультатність спроб чинити тиск на європейських союзників.

«Це належні відповіді, які показують росії, що цілей, яких вона прагне досягти, досягнути неможливо», – пояснив командувач. На його переконання, кожен випадок агресивного впливу має отримувати скоординовану відповідь, а країни НАТО повинні обмінюватися інформацією та спільно посилювати захист критичної інфраструктури.

Гібридна війна не завжди має вигляд відкритого військового нападу. Вона може проявлятися через втручання в роботу державних установ, атаки на енергетичні об’єкти, пошкодження транспортної інфраструктури, спроби вплинути на вибори та масштабне поширення дезінформації. Саме тому протидія росії потребує не лише військових рішень, а й тісної координації між урядами, спецслужбами та суспільством.

НАТО готове називати відповідальних за диверсії

Гринкевич заявив, що російські гібридні дії відбуваються на тлі значних втрат, яких армія РФ зазнає у війні проти України. Коли Москва не може досягти бажаних результатів на полі бою, вона намагається використати інші способи тиску – від кібератак до прихованих операцій на території європейських держав.

Водночас українські військові продовжують завдавати ударів по об’єктах, які мають важливе значення для російської воєнної машини. Зокрема, йдеться про нафтопереробні підприємства, логістичні вузли та центри обробки даних у глибині росії. Такі операції послаблюють здатність агресора забезпечувати фронт і підтримувати тривалу війну.

Наразі НАТО переважно залишає рішення щодо безпосередньої реакції на гібридні інциденти за окремими державами. Водночас генерал наголосив, що Альянс готовий публічно називати відповідальних за диверсії та інші ворожі дії, якщо відповідна країна звернеться по підтримку.

Публічне встановлення винних може мати важливе стримувальне значення. Росія традиційно намагається діяти через заперечення, приховані мережі та використання посередників. Якщо європейські держави зможуть швидко розслідувати такі атаки й демонструвати докази, простір для маніпуляцій з боку кремля буде значно меншим.

Підтримка України є частиною безпеки Європи

Командувач також визнав, що в окремих європейських країнах посилюються політичні сили, які виступають проти продовження допомоги Україні. Дискусії можуть загостритися напередодні виборів, запланованих у низці держав у 2027 році. Росія, своєю чергою, зацікавлена у використанні таких суперечностей для послаблення єдності Заходу.

Однак Гринкевич переконаний, що стратегічне значення України для європейської безпеки переважить поточні політичні розбіжності. Навіть ті політики та виборці, які сьогодні сумніваються в необхідності допомоги Києву, з часом можуть усвідомити, що підтримка України захищає не лише її територіальну цілісність, а й національні інтереси інших держав.

«Думаю, їм дуже швидко стане цілком очевидно, що правильно робити і чому це необхідно для їхньої власної національної безпеки», – зазначив генерал.

Європейська допомога Україні охоплює постачання озброєння, боєприпасів, систем протиповітряної оборони, засобів радіоелектронної боротьби та розвідувальних даних. Не менш важливими залишаються підготовка українських військових, фінансова підтримка держави та посилення санкційного тиску на Росію.

У НАТО наголошують: чим довше Україна здатна ефективно оборонятися, тим менша ймовірність прямого зіткнення росії з країнами Альянсу. Саме тому посилення підтримки Києва розглядають як один із ключових елементів загальної стратегії стримування Москви.

Під час перебування в Польщі Гринкевич також представляє підходи Альянсу до можливої швидкої перемоги над росією в разі її нападу на територію НАТО. Оприлюднення так званої теорії перемоги має показати Москві, з якими наслідками вона зіткнеться у випадку спроби захопити територію однієї з держав Альянсу.

План передбачає поєднання новітніх технологій із наявними військовими перевагами НАТО. Серед ключових інструментів називають безпілотники, штучний інтелект, сучасні системи управління та винищувачі F-35. Використання таких можливостей має дозволити швидко виявляти загрози, завдавати точних ударів і позбавляти противника переваги на полі бою.

Водночас генерал наголосив, що військове планування не скасовує дипломатії. За його словами, можливості для політичного врегулювання російсько-української війни потрібно використовувати щоразу, коли вони з’являються. Проте переговори, на думку представника НАТО, мають відбуватися з позиції сили та за умови надійних гарантій безпеки для України.

Візит Військового комітету НАТО до Києва, який відбувся вперше за вісім років, також засвідчив увагу Альянсу до ситуації на фронті та подальшої підтримки України. Представники 32 країн обговорили потреби української армії й перспективи зміцнення оборонної взаємодії.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте раніше закликав європейські країни бути готовими до тривалої кампанії російських гібридних атак. У цьому контексті підтримка України залишається не тимчасовим політичним рішенням, а довгостроковим внеском у стабільність і безпеку всієї Європи.